На першому етапі комп`ютеризації освіти у 80-ті роки, фахівці гігієни дитинства сумісно з психологами і педагогами в межах бувшого СРСР, в т.ч. і в Україні, вивчали функціональний стан центральної нервової і серцево-судинної систем, зорового аналізатору, загальну та розумову працездатність учнів старшого шкільного віку в процесі їх роботи на персональних комп`ютерах, а також стан здоров`я дітей навчально-виховних закладів, в яких використовувались персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ). На підставі таких досліджень, а також в результаті аналізу і адаптації вже існуючих на той час гігієнічних нормативних документів, що стосуються гігієни праці операторів-професіоналів (дорослих), до організації умов і режимів навчання учнів-старшокласників, були розроблені і введені в дію “Тимчасові санітарно-гігієнічні норми і правила влаштування, обладнання, утримання і режиму праці на персональних електронно-обчислювальних машинах і відеодисплейних терміналах в кабінетах обчислювальної техніки і дисплейних класах усіх типів середніх учбових закладів” № 5146-89. Тимчасові, бо передбачалось більш глибоке, детальне вивчення фізіологічних реакцій дитячого організму на дію комплексу факторів, що виникають в навчальному середовищі кабінетів комп`ютерної техніки (ККТ), та динамічні спостереження за змінами в стані здоров`я учнів різних вікових груп, які систематично працюють за персональними комп`ютерами як безпосередньо в школі, так і в позашкільних закладах та вдома. Передбачалось внесення змін до вищезгаданого документу по мірі отримання нових даних з питань безпеки здоров`я дітей при використанні комп`ютерної техніки в навчально-виховному процесі.

До останнього часу не досить вивченими залишались питання особливостей впливу учбових занять із застосуванням ПК на організм молодших школярів. Режим занять і організація робочого місця за ПК у відповідності з віковими (ростовими) особливостями дітей 6-10-річного віку, а також режим використання ПК в позакласній та позашкільній діяльності школярів гігієнічно не обгрунтовані і не регламентовані тимчасовим документом ВСН № 5146-89. Не був обгрунтований вік початку систематичних занять дітей з ПК. Разом з тим, необхідно зважати на вікові особливості реакцій дітей цього віку на дію негативних чинників навколишнього середовища, особливу чутливість до них, обумовлену триваючим інтенсивним розвитком і дозріванням різних фізіологічних систем організму. Особливо це стосується зорового аналізатору, ріст і розвиток якого закінчується в 10-11 років і у цей період формується постійна рефракція.

Не вирішеними також були і питання диференційованого режиму безперервної роботи на ПК учнів, що мають ті чи інші відхилення в стані здоров`я. А це вкрай необхідно, оскільки протягом останнього десятиліття зберігається високий рівень хронічних захворювань і серед першокласників вони реєструються у кожного 4-го, а у десятикласників - у кожного другого. Причому, в структурі захворювань перші рангові місця посідають хвороби нервової системи і органів чуття, серед яких переважають аномалії рефракції зору, а також хвороби кістково-м`язової системи, органів дихання та травлення. Слід відмітити, що майже половина молодших школярів вже має функціональні зорові розлади, а до однієї третини - навіть міопічний астигматизм і міопію. До половини (48%) учнів середнього і старшого шкільного віку складають групу ризику по зору, бо в них зареєстровані малі резерви акомодації.

Залишалось відкритим і питання еколого-гігієнічного значення неіонізуючого випромінення комп`ютерних комплексів, відеомонітори яких сконструйовано на основі електронно-променевих трубок. Одні фахівці вважають даний фактор як такий, що не становить загрози для здоров`я людини. Інші стверджують про біологічну дію “комп`ютерних” електромагнітних опромінень і про те, що гігієнічні нормативи електричних, магнітних і електромагнітних полів, які встановлені для радіотехнічних виробів, не можуть бути використані як критерії оцінки неіонізуючих випромінень відеомоніторів комп`ютерних комплексів. Неприпустимим є користування нормативами для професіоналів-операторів та програмістів при оцінці неіонізуючих опромінень комп`ютерів шкільного обладнання, бо встановлена підвищена чутливість молодого організму, що знаходиться в стадії росту і розвитку, до дії електромагнітного поля різночастотних діапазонів.

Поряд з цим, проведені раніше дослідження по вивченню впливу “комп`ютерного” навчання на функціональний стан організму учнів не давали змоги віддиференціювати ступінь впливу факторів навчального процесу (інтенсивність, напруженість, об`єм, складність та ін.) від впливу фізичних факторів, що створюються безпосередньо технікою при її роботі. Існуючі з цього приводу літературні повідомлення експериментальних досліджень на тваринах і волонтерах (добровольцях) стосувались головним чином змодельованих окремих “комп`ютерних” факторів, а не комплексу фізичних факторів, що реально виникають при роботі персональних комп`ютерів. Визначення впливу комплексу фізичних “комп`ютерних”, факторів на молодий зростаючий організм потребувало експериментального вивчення.

Всі вищенаведені гігієнічні проблеми збереження здоров`я школярів в сучасних умовах комп`ютеризації освіти в Україні протягом останніх п`яти років вивчались в Українському науковому гігієнічному центрі Міністерства охорони здоров`я. Проведені комплексні дослідження дозволили науково обгрунтувати вік початку систематичного навчання дітей із застосуванням комп`ютерної техніки і режиму праці на персональних комп`ютерах та регламентувати тривалість безперервної роботи учнів різного віку (з урахуванням їх здоров`я і фізіологічних можливостей) за персональним комп`ютером. В умовах хронічного експерименту на молодих, статево недозрілих тваринах були встановлені допустимі рівні електромагнітних опромінень, що виникають при роботі комп`ютерної техніки.

Конструкторами київських підприємств “Електронмаш” та “Потік” за участю гігієністів були сконструйовані спеціальні меблі для обладнання комп`ютерних класів загальноосвітніх навчальних закладів. Конструкція таких меблів передбачає оптимальні умови для індивідуальної робочої пози учня шляхом регулювання висоти стола та підставки для відеомонітора.

На підставі проведених комплексних фізіолого-гігієнічних та клінічних досліджень науково-обгрунтовані, розроблені і затверджені Державні санітарні правила і норми улаштування і обладнання кабінетів комп`ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп`ютерах - ДСанПіН 5.5.6.009-98. Дотримання гігієнічних вимог цього документу дозволить мінімізувати вплив негативних чинників, що виникають при навчанні дітей з використанням комп`ютерної техніки на формування здоров`я школярів.