Позитивний досвід діяльності з формування здорового способу життя
О. Вакуленко, Л. Жаліло, Н. Комарова, Р. Левін, І. Солоненко, О. Яременко



Історично склалося так, що протягом останньої чверті
XX століття вагомими внесками у розробку теорії ФЗСЖ стали дослідження вчених канадського і північноамериканського регіонів. Природно, що саме в цих країнах був накопичений найбільш давній і різноманітний практичний досвід формування ЗСЖ серед населення.

Найбільш популярними останнім часом є проекти, спрямовані на позитивний вплив на усі сфери здоров`я, що втілюються на засадах партнерства з різноманітними муніципальними, суспільними, приватними, релігійними структурами. Анотовані у цьому розділі закордонні проекти висвітлюють досвід Канади, США, інших країн дальнього та ближнього зарубіжжя. Щодо вітчизняних проектів, виходячи з важливості вже набутого досвіду для нашої країни, вони висвітлюються більш детально, ніж закордонні.

При вивченні реалізованих проектів доцільно звернути увагу, яким чином вони співвідносяться з теорією ФЗСЖ - її метою (поліпшення добробуту взагалі, здоров`я в цілісному розумінні, а не тільки лікування), стрижневими цінностями (здоров`я як позитивна і цілісна категорія, соціальна справедливість, рівність, загальна участь у вирішенні проблем), механізмом (наділення здатністю - найбільш єфективний спосіб посилення спроможності індивідів і громад контролювати детермінанти здоров`я), детермінантами здоров`я (нерівність у доходах, суспільний статус, соціальні мережі підтримки, освіта, зайнятість і умови праці, фізичне середовище, біологічні і генетичні особливості, персональні навички та уміння запобігати шкоді, здоровий розвиток у дитинстві, медичне обслуговування).


Анотації проектів ФЗСЖ

8.1. Вітчизняні проекти



Входження України у новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, відновлення державности, відродження багатого культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання висувають проблему гармонійного фізичного і духовного розвитку молодого покоління, соціалізації його як особистостей. Такий стиль життєдіяльності спрямований перш за все на підтримку та збереження здоров`я фактично здорових людей. Звичайно, саме у молодому віці повина прищеплюватись та виховуватись мотивація до такого способу життя, його доцільність та необхідність.

Як правило, вітчизняні проекти по ФЗСЖ ініціюються державними установами, переважно спеціалізованими (освітянськими, молодіжними, медичними, соціальними тощо) і тими з різноманітних громадських організацій, які дістали підтримку міжнародних організацій, фондів тощо. Розглянемо деякі існуючі проекти (зокрема по м.Києву) за різними напрямами, що сприяють формуванню здорового способу життя дітей та молоді, які впроваджуються.

Навички, закладені у дитинстві, запам`ятовуються у півсвідомості на все життя. Щодо шкільного віку, то тут є два напрями діяльності по формуванню здорового способу життя молодого покоління: це діяльність школи у цьому напрямі, різних позашкільних навчально-виховних закладів, громадських дитячих та молодіжних організацій.

I. Робота у школах. Чотири роки в Україні діє програма валеологічної освіти. Це дуже незначний термін, який не дозволяє зробити грунтовні висновки про якість одержаної освіти та результати. Валеологія як шкільний предмет сприймається досить неоднозначно. Останнім часом з`являються критичні статті у пресі стосовно викладання валеології у школі. Але ніхто не сумнівається в тому, що валеологічні знання дуже потрібні. Адже валеологія це не просто шкільний предмет, а своєрідна філософія здорового способу життя, це той предмет, який має дати не тільки знання про власний організм, а й сформувати навички життя у напрямі зміцнення та збереження здоров`я. Виникла ще одна проблема: мало підготувати викладача з цього напряму, треба, щоб валеологія стала філософією його особистого життя.

Цікавий досвід ФЗСЖ набувають деякі навчальні заклади недержавної форми власності. Так, Фінансовий ліцей м.Києва прагне надати ліцеїстам комфорт і безпеку, поєднати в єдину систему зусилля щодо освіти, виховання і здоров`я, викорінити з життя учнів "звичайні" хвороби підліткового середовища - паління, наркотизацію, вживання алкоголю, насильство, крадіжки, лайки, брехню, пропуски занять тощо. У штаті, окрім медичного працівника, працює психолог, діє "Кодекс честі ліцеїста" із своїм особливим етикетом, підтримується діалог і консультації з батьками, запроваджено діагностику стану здоров`я учнів і заходи щодо оздоровлення. Організовані можливість гарячих страв на сніданок і обід, щоденні додаткові заняття (факультативи, спецкурси, творчі майстерні, спортивні секції тощо) тривають до 18-ої години.

Взагалі, можна сказати, що в школах як державних, так і недержавних проводиться певна робота з дітьми по формуванню у них навичок здорового способу життя. Зрозуміло, багато що залежить від дирекції та викладачів шкіл, їхнього розуміння важливості такої роботи та фінансових можливостей.

II. Позашкільні заклади. У нинішній складній соціально-економічній ситуації позашкільні заклади є своєрідними осередками для молодих людей. Напрями їхньої діяльності різноманітні: технічний, туристський, спортивний, художньо-естетичний тощо. Якщо розглянути відомчу підпорядкованість позашкільних закладів, то це три відомчі структури – Міністерство освіти, Державний комітет комунального господарства, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України. У м.Києві у кожному районі є клуби за місцем проживання, центри, палаци дітей та юнацтва тощо. Основною ознакою позашкільних закладів є, в основному, можливість безкоштовної участі дітей, підлітків та молоді в їхній роботі. На жаль, останнім часом зростає тенденція до скорочення закладів такого типу.

Для прикладу розглянемо, напрями роботи Центрального палацу дітей та юнацтва м.Києва:

1) відділ гуманітарних програм – Центр молодіжної дипломатії "UNITIS", Інформаційно-творче агентство "ЮН-ПРЕС", бізнес-центр, центр організації дозвілля;

2) відділ художньої творчості – хореографічні колективи, оркестри, театр дитячої та юнацької творчості "Мрія", студія художнього слова, циркова студія;

3) відділ народної освіти – студія образотворчої майстерності, майстерні народних ремесел, гуртки естетики побуту;

4) відділ науково-технічної творчості – центр моделювання, школа дизайну, астро-фізико-математичний центр, центр радіоелектроніки та радіозв`язку;

5) відділ біології – клуб "Природа", лабораторії експерементальної біології, хімії та фізіології людини, медичної біології та екології людини, університет юного біохіміка;

6) відділ туризму та краєзнавства – гуртки та клуби історико-краєзнавчого та спортивно-оздоровчого напрямів.

Діти та молодь мають можливість займатися у різних секціях юнацько-спортивної школи, малої авіаційної академії. У межах роботи психолого-педагогічної служби працюють університет юного психолога, телефон "Довіри". При Палаці працюють мала академія наук, молодіжний мистецький центр тощо.

Київський Палац дітей та юнацтва 1998 р.ку ініціював проект "Діти України - Анти-ВІЛ/СНІД", його мета - формування ЗСЖ, збереження репродуктивного здоров`я, запобігання ВІЛ-інфікуванню, наркоманії, захворюванням, що передаються статтєвим шляхом (ЗПСШ), серед дітей та юнацтва. Проект інтегрує зусилля 50 середніх та 8 позашкільних закладів освіти, деяких закладів охорони здоров`я та неурядових державних організацій (НДО). Ініціюється увага і активність учнів, батьків, вчителів, працівників державних організацій та членів НДО стосовно профілактики вищенаведеного негативу, освіти і пропаганди ЗСЖ.

За перший рік діяльності у проекті взяли участь понад 10 тис. підлітків та 300 освітян. Основний механізм проекту - триетапне залучення підлітків до профілактики серед однолітків. На першому етапі добирається максимальна кількість підлітків з метою зміни їхніх мотивацій, стереотипів, залучення до активних дій по збереженню власного здоров`я і здоров`я найближчого оточення. Методи: художні виставки, літературні вечори, радіо-, телемости, телеконференції в Інтернеті, інформаційні дискотеки, надання інформаційних друкованих матеріалів, перегляд і обговорення відеоматеріалів, театралізовані вистави тощо. Підлітки вибирають той вид інформування, який їм особисто найприйнятніший. За підсумками першого етапу відокремлюються підлітки, котрі сприйняли проблему як особисту, мають бажання і відчувають мотивацію до активних дій в напрямі позитивного впливу на реальну ситуацію. Вони отримують статус волонтерів.

На другому етапі з числа волонтерів виокремлюють здатних до лідерства, шляхом залучення до планування і організації акцій першого етапу. Лідери навчаються в "Підлітковій школі волонтерів-інструкторів пропагандистів ЗСЖ", що створена при Палаці, і у разі успішного закінчення школи отримують звання "Інструктор-волонтер". Зміст навчання складають курси "Психологія особистості та спілкування", "Профілактична медицина", Соціальна медицина", волонтерська практика з різним контингентом (ВІЛ-інфікованими, наркоманами, хворими, інвалідами, "дітьми вулиці" тощо), самостійне виконання завдань з профілактики (лекції, бесіди, конкурси, інші профілактичні акції, маркетингові дослідження з однолітками).

На третьому етапі інструктори-волонтери залучаються до самостійного створення волонтерської мережі за місцем навчання і проживання, добирають і навчають нових волонтерів, залучають їх до роботи. Найбільш активні підлітки отримують звання "волонтер-координатор". У межах проекту "Діти України - Анти-ВІЛ/СНІД" волонтери-інструктори розробляють та реалізують профілактичні заходи у м. Києві, ініціюють роботу в регіонах України, опановують закордонним досвідом, співпрацюють з державними і недержавними організаціями України і світу. Для здійснення цієї роботи у межах проекту створено інформаційно-ресурсний і культурологічний центри, науково-дослідницьку службу, штаб волонтерського руху. Виробляється друкована продукція - газета "Міст", інформаційні матеріали для вчителів і батьків з питань підліткової сексуальності, проблем ВІЛ-інфекції.

Дуже цікавою і корисною є діяльність Дитячого оздоровчо-екологічного центру Мінського р-ну м.Києва. Основний напрям роботи навчання дітей здоровому способу життя. Понад три тисячі підлітків та молоді займаються у гуртках, секціях, студіях, об`єднаннях Центру. Робота, що проводить педагогічний колектив Центру по збереженню і зміцненню здоров`я вихованців передбачає:

1) фізичне удосконалення шляхом формування валеологічних знань, умінь та навичок, організація спортивної та еколого-туристичної роботи, використання народних та сучасних методів збереження та зміцнення здоров`я;

психологічний скринінг та корекція психічного стану дітей, адаптація їх до навколишнього середовища;

виховання духовно здорової людини мистецькими засобами, засобами художньої та технічної творчості;

забезпечення дружніх стосунків та створення позитивного мікроклімату як основи соціального здоров`я вихованців.

Розроблені спеціальні валеологічні програми для всіх вікових груп. Вони адаптуються для кожного гуртка, секції, творчого колективу. Вербальна інформація доповнюється великою кількістю навчально-дидактичного матеріалу, який роблять самі діти. Іншою формою поширення валеологічних знань є систематичний випуск бюлетенів, з якими можуть ознайомитись не тільки вихованці, а й їхні батьки. Заняття з основ валеології допомагають дітям краще пізнати свій організм, активізувати захисні сили. А головне - вселяють дітям думку, що їхнє здоров`я залежить від них самих, формують у них бажання здобути знання, а також уміння та навички зберегти і зміцнити своє здоров`я.

У Центрі працює понад 80 великих і малих творчих колективів. Кожен з них має певні здобутки з формування ЗСЖ. Поглиблений фізичний розвиток отримують у туристичному клубі та гуртку спортивного орієнтування.

Виховання дітей засобами мистецтва у Центрі проводиться у 2-х напрямах: пропаганда екології, валеології та мистецтва безпосередньо через споглядання зразків дитячої творчості та спеціальну освіту, наприклад різні виставки; формування ЗСЖ через власну творчість, участь у роботі гуртків мистецького спрямування, вечори відпочинку, що проводяться два рази на місяць.

Спеціально розроблені для кожного гуртка програми ставили головним завданням закласти бажання бути здоровим. Наприклад, програма гуртка "Оздоровча хореографія", крім вправ, передбачає ознайомлення з нескладними вправами за системою "хатха-йога", які можна виконувати у будь-якому місці. Гурток "Інтелектуальна ігротека" пропонує цікаві, захоплюючі, веселі ігри, які розвивають увагу, пам`ять, образне мислення, уяву, творчі здібності, таким чином сприяють розвитку її психічного та фізичного здоров`я. Робота гуртка "Твоя мова" грунтується на тому, що повноцінний розумовий та фізичний розвиток дитини передбачає вміння чітко і правильно висловлювати свою думку. З цією метою діють комплекси спеціальних вправ, які допомагають добитися чіткої, звучної, правильної мови. Заняття з постановки дихання, дикції, розвитку голосових можливостей проводяться в комплексі з вправами на правильну поставу, розвиток уваги, уяви, пам`яті.

III. Робота з уразливими групами дітей та молоді. Для дітей інвалідів у київському клубі "Журавлик", який працює при Дитячому оздоровчо-екологічному центрі, здійснюються заходи з реабілітації та адаптації до умов життя. У цьому клубі діти навчаються науці виживання, мають можливість повірити у себе. У Центрі працює також і психолог, співпрацюють із батьками, організований батьківський лекторій з питань формування здорового способу життя. Проводяться безкоштовні консультації лікаря і психолога.

Мета Центру соціальної роботи з дітьми, що мають функціональні обмеження (створений Українським інститутом соціальних досліджень і працює у Жовтневому районі м.Києва), – забезпечення інтеграції дітей-інвалідів, дітей з вадами фізичного та розумового розвитку у соціумі шляхом надання комплексної соціально-педагогічної, психологічної та правової допомоги за місцем проживання дітям, молоді і батькам. Центр спирається на прогресивні форми і методи соціальної роботи, що активізують внутрішні збережені сили особистості, сприяють її духовному зростанню, формуванню навичок співіснування у соціумі, розвитку самостійності у різних сферах життя людини.

Девіз Центру - “З Вами - для Вас”. Діти і молодь з обмеженими фізичними та розумовими можливостями, їхні батьки є не просто клієнтами, тобто пасивними споживачами послуг, а й активними учасниками і партнерами всієї роботи. Вони мають право виявляти ініціативу у проведенні різних заходів, брати участь в опитуванні щодо ефективності роботи спеціалістів, обговорювати важливі питання, що стосуються загального змісту соціально-педагогічної роботи.

Головними принципами роботи Центру є повага до особистості, співчуття, конфіденційність, довіра, створення рівних можливостей, професійна компетентність і взаємодопомога. Завдання Центру:

· створення позитивного іміджу інвалідів у суспільстві;

· видання інформаційного бюлетеня “Подолай себе”;

· реалізація корекційно-розвиваючої роботи з дітьми з особливими потребами;

· розвиток у дітей і молоді з обмеженими фізичними та розумовими можливостями творчих умінь і навичок у різних видах творчої діяльності;

· формування у дітей і молоді з обмеженими фізичними та розумовими можливостями досвіду стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища;

· створення оптимальних умов для спілкування, організації відпочинку і дозвілля;

· психологічна підтримка батьків, які виховують дітей-інвалідів і дітей з вадами фізичного та розумового розвитку;

· організація системи само- та взаємодопомоги батьків, які виховують дітей з особливими потребами;

· надання правових знань батькам, які виховують дітей-інвалідів.

У Центрі діти та батьки можуть взяти участь у роботі з декількох напрямів. Група тимчасового перебування дітей створена з метою організації для дітей корекційних занять, ігрової діяльності, занять художньою творчістю; емоційного та фізичного розвантаження батьків, організації їхнього відпочинку та дозвілля. Заняття з дітьми проводяться за індивідуальною програмою. У групі можуть утримуватися одночасно не більше 7 дітей віком від 6 до 15 років. Група працює три рази на тиждень по 4 години. На заняттях гуртка компютерної грамотності діти оволодівають елементарними навичками користувача WORD з використанням компютерних розвиваючих програм.

Працює також консультаційний пункт з психологічних та правових питань. Професійний психолог надає консультації з питань особливостей взаємостосунків у сім”ї, яка виховує дитину з особливими потребами; допомагає формуванню продуктивного ставлення до несприятливих життєвих ситуацій і виробленню соціально прийнятної стратегії життя, що узгоджується з особистісними якостями і задовольняє людину. Професійний юрист надає кваліфіковану консультацію з питань захисту прав дитини, молодої людини, батьків, зокрема пільг на отримання освіти, працевлаштування, житло, а також створення і діяльності громадських організацій інвалідів.

У клубі батьків “Родина” батьки, діти, родичі зустрічаються разом для того, щоб поспілкуватися, поділитися своїми переживаннями, досвідом, досягненнями, дістати підтримку і впевненість, доброзичливе та чуйне ставлення людей, які тебе можуть зрозуміти. Структура клубу гнучка і рухлива. Зміст його роботи великою мірою залежить від побажань, пропозицій та ініціативи його членів. В основі програми - просвітницький курс для батьків, спільні заходи з дітьми, зокрема дні іменинника, день вулиці, відзначення свят. Всі послуги у Центрі надаються безкоштовно.

IV. Громадські дитячі та молодіжні організації. Програма "Острови" - одна з пріоритетних програм клубу "Компас", що зареєстрований як громадське дитячо-молодіжне об`єднання. Програма табору багатопланова. Вона має екологічне, соціальне, політичне навантаження. Підлітки одержують екологічне виховання та основи екологічного виховання. У клубі вважають що, важкі діти - це не обов`язково такі, з якими важко, насамперед це ті, кому важко.

Є ще одна категорія важких дітей - діти з сімей забезпечених, котрі не завжди адекватно сприймають оточуючих. У цьому таборі непогано відбувається їхня адаптація, Водночас у дітей виховуються лідерські навички. Теоретична підготовка лідерів проходить під час зимових семінарів-практикумів. Це також частина проекту "Остров", незалежно від пори року. Керівники та учасники цього проекту вважають свій табір першим щабелем навчання майбутніх управлінців вищого звена, які стануть керівниками великих організацій, політичними лідерами, а також що, молодь, яка пройшла школу самоуправління, готова до демократичних форм управління і методично вміє цей процес організувати. При створенні табору і самої організації був використаний досвід трьох шкіл: досвід радянського самодіяльного туризму, досвід скаутського руху, досвід проведення літніх екологічних таборів. За основу була взята датська модель таборів, які проводились Християнською організацією скаутського типу. "Компас" приділяє велику увагу розробці нових програм і методик.

"Мама-86" - неурядова жіноча екологічна організація, що створена 1990 р., концентрує зусилля на захисті прав жінок, відновленні зашкодженого навколишнього середовища та охороні здоров`я, залучивши до підтримки деякі міжнародні організації (WEDO - жіноча організація США за екологію та розвиток, TACIS - програма з розвитку демократії, Charity Know-How - благодійний фонд, UNED UK - Комітет ООН Великобританії з екології та розвитку, NOVIB - голландська агенція, інші європейські організації, проекти, програми). Організація спромоглася здійснити дослідження "Здоров`я жінок України у період суспільних трансформацій", результати якого у формі змістовної доповіді викладені для інформації української і міжнародної громадськості. "Мама-86" ініціювала національний проект з якості питної води, і після дворічної праці оприлюднила його результати і перспективи у відповідних друкованих матеріалах. 1998 р. проведений двозмінний літній табір-семінар на Закарпатті для жінок з дітьми з 15 міст України, Росії, Білорусі, Каракалпакстану з метою підвищення поінформованості суспільства з екологічних проблем сучасності, навчання навичкам участі та впливу на прийняття суспільно важливих рішень, відстоювання спільних інтересів. До роботи табору-семінару були залучені депутати, вчені, фахівці, експерти з провідних науково-дослідних інститутів України, відбувся обмін досвідом практичної роботи жінок-лідерів з неурядових організацій.

V. Центри соціальних служб для молоді. Один з основних напрямів роботи Соціальної служби для молоді Київської міської державної адміністрації вулична профілактична робота з метою пропаганди ЗСЖ серед підлітків та молоді, а також профілактика негативних явищ у молодіжному сердовищі. У цьому напрямі Соціальна служба для молоді співпрацює з багатьма вітчизняними та зарубіжними організаціями. Це дитячий фонд при Представництві ООН в Україні - UNISEF, Українська асоціація планування сім`ї тощо. Крім того Соціальна служба для молоді бере безпосередню участь у реалізації спільного українсько-канадського проекту "Молодь - за здоров`я!". Впроваджувати цю ідею у життя допомагають члени дитячих громадських організацій міста, а також волонтери Соціальної служби для молоді. Значна увага приділяється методиці "спілкування на рівних", адже та інформація, що потрапляє до молодої людини від однолітка, є зрозумілішою та змістовнішою для неї.

Заходи Соціальної служби для молоді щодо пропаганди здорового способу життя такі:

· проведення збору-загону дитячих громадських організацій, волонтерських загонів "Молодь - за здоровий спосіб життя";

· проведення тематичних волонтерських змін літніх наметових таборів "Витоки";

· у межах роботи тренінгового центру проведення лекцій і тренінгів для дітей та підлітків на тему пропаганди здорового способу життя;

· у межах роботи українсько-канадського проекту "Молодь - за здоров`я" розроблені та надруковані інформаційні матеріали профілактичної спрямованості;

· провадиться робота вуличних соціальних педагогів, робота з кризовими категоріями молоді;

· робота “Громадської приймальні”;

· тематичні профілактичні дискотеки для молоді.

Збір-похід дитячих громадських організацій міста і волонтерських загонів "Молодь - за здоровий спосіб життя" - один з традиційних щорічних заходів Спілки дитячих та юнацьких організацій м.Києва (СПОК) за сприяння Соціальної служби для молоді. У зборі беруть участь дитячі та юнацькі громадські організації, шкільні об`єднання, клуби, творчі колективи, волонтерські загони, представники шкіл-інтернатів міста Києва та різних областей України. Під час збору-походу реалізується багато проектів соціальної спрямованості, наприклад:

· залучення дітей та молоді до профілактичної роботи щодо запобігання вживанню наркотичних речовин ("Скажи наркотикам - ні"), алкоголю, палінню ("Кинь цигарку");

· залучення дітей та молоді до заходів, спрямованих на збереження репродуктивного здоров`я ("У твоїх руках майбутнє"), профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ-інфекції ("Будь обережним");

· зменшення шкоди серед осіб, що вживають наркотики ін`єкційним шляхом "Життя без наротиків та СНІДу";

· організація роботи ресурсного центру з питань пропаганди здорового способу життя.

Заняття проходять у формі ігрових тренінгів, лекцій, індивідуальних консультацій.

Для змістовного та цікавого відпочинку Соціальна служба для молоді влітку організує тематичні зміни літніх наметових таборів. При них працює тренінговий центр. Фахівці читають лекції, проводять тренінги для підлітків та молоді, намагаючись не лише дати інформацію про ЗСЖ взагалі, а й дізнатися думки самих учасників, впроваджують нові інноваційні форми роботи. У розробці матеріалів профілактичної спрямованості бере участь і ініціативна група молоді. Їх завдання - розробка, макетування та видання інформаційних матеріалів, зйомки профілактичних відеороликів.

За участі соціальних педагогів Соціальної служби для молоді реалізуються такі програми профілактичної спрямованості:

· проведення вуличних ігротек;

· проведення тематичних дискотек;

· проведення виїзних засідань молодіжного клубу-кафе;

· робота з кризовими категоріями молоді: дітьми, які позбавлені батьківської опіки, дітьми-інвалідами, наркозалежними особами.

У реалізації майже усіх програм Соціальної служби для молоді Київької міської державної адміністрації беруть участь волонтери.

VI. Київський міський центр здоров`я Головного управління охорони здоров`я держадміністрації м.Києва - провідна медична установа, що опікується формуванням ЗСЖ киян, - відокремив роботу для молоді в особливий напрям: навчання професійної аудиторії (семінари, "університеті здоров`я" для медичних, соціальних працівників, педагогів тощо, які безпосередньо працюють у молодіжному середовищі), навчання молоді основам ЗСЖ (лекції, тренінги), інформаційна діяльність (розробка пам`яток, буклетів, плакатів тощо), здійснення молодіжних оздоровчих акцій. Зміст діяльності визначається на підставі досліджень рівня знань молоді з різних аспектів ЗСЖ за допомогою анкетування з проблем СНІДу, наркоманії, зловживання алкоголем, тютюнопаління. Третій рік проводиться семінар підвищення кваліфікації шкільних лікарів і педіатрів, присвячений формуванню ЗСЖ і профілактиці дитячих захворювань. Діють тижневі курси з підготовки інструкторів-методистів з профілактики тютюнопаління. Після вивчення сучасних методів профілактики паління і відмови від нього слухачі отримують відповідний сертифікат. Щоквартально, протягом 3-х годин надаються телефонні консультації з проблем ЗСЖ (тел.0-83), про що заздалегідь повідомляється по радіо і у пресі, кілька разів на рік діють прямі ефіри на тему ЗСЖ "Майдан" і "Континент", створено телепередачу "Життя без тютюну" (УТ-1).

На базі районних центрів здоров`я провадиться лікувально-оздоровча робота з тими школярами і хворими дітьми (їх близько 35% загальної кількості), у яких ще немає проявів хвороб, але належать до групи ризику. Виявити цей контингент без запровадження коштовних глибинних обстежень дає змогу діагностика рівня фізичного здоров`я школярів, що здійснюється діагностично-оздоровчою комп`ютерною програмою "Школяр".

1999 р. набуто цікавого досвіду з проведення молодіжної оздоровчої акції "Майбутні медики столиці України - за життя без тютюну". Студентам київських медучилищ пропонувалося кинути палити у Всесвітній день здоров`я 7 квітня. Пропозиція грунтувалася на попередньому дослідженні цього контингенту, яке виявило бажання кинути палити у 88% студентів, з числа опитаних. Підсумки акції підбивалися 31 травня - у Всесвітній день непаління з організацією святкової програми для переможців (тематичні музичні і розважальні номери, доповіді сучасних Internet-матеріалів, нагородження переможців). За підсумками визначено низку важливих питань, що потребували пошуку нетрадиційних засобів вирішення. Так, виявилося, що повністю виконати умови конкурсу були в змозі не більше 6% з тих, хто взяв участь. Притому найбільш ефективним виявилось залучення до пропагандистських заходів саміх студентів - вони творчо і нетрадиційно працювали під час акції. Навпаки, пасивність педагогічного корпусу, можливо, була тим чинником, що певною мірою обмежував ефективність акції. Аналіз набутого досвіду дає можливість відпрацьовувати найбільш доцільні засоби і методи пропаганди ЗСЖ у молодіжному середовищі.

VII. Релігійні організації. Окреме місце посідає діяльність різних релігійних організацій та конфесій у вихованні молодого покоління щодо ЗСЖ. Такі організації спрямовують свою діяльність насамперед на духовне виховання, звичайно ж, головним є релігійне виховання. Проте, як показує досвід, такий спосіб пропагади ЗСЖ має певні здобутки й користується увагою серед віруючої молоді.

Для прикладу можна навести діяльність Церкви адвентистів сьомого дня у межах програми “Молодь - для молоді. Головний принцип діяльності цієї програми полягає в тому, що християнська молодь спілкується з іншими молодими людьми по різним соціальним проблемам. У клубі “Молодь - для молодікожна дитина або молода людина може бути лідером, є так званні родинні групи (10-12 чоловік), де основне правило не ображати й поважати інших, є можливість висловлювати свої особисті думки, бути творцями власної долі, спілкуватися, розвиватися та розважатися. У клубі також проводяться зустрічі з різними спеціалістами, працюють секціії по інтересам, проводяться різні заходи, акції, лекції в школах. У межах програми “Молодь - для молоді” працюють програми по палінню, здоровому способу життя, по плануванню сім`ї тощо.

Євангелистський Центр для реабілітації наркоманів діє за трьома основними напрямами: профілактика шкідливих звичок, робота з сім`ями наркоманів та реабілітація наркозалежних. У напрямі профілактики проводиться велика просвітницька робота (в основному лекційна, відеоматеріали) у школах інститутах, коледжах. Робота з членами сім’ї спрямована на зміну взаємостосунків. Реабілітація людей залежних від наркотиків у Центрі провадиться, здебільшого за допомогою християнського спілкування.

VIII. Засоби масової інформації. Важливе місце посідають інформаційні засоби пропаганди засад здорового способу життя. Вони різні, але насамперед це телебачення, радіо та преса. За даними наукового звіту “Ціннісні орієнтації молоді” (1998 р.) Українського інституту соціальних досліджень перше місце серед форм проведення вільного часу молоді займає перегляд телепередач. 80% дивляться телевізор щоденно й лише 1% молодих людей не дивляться його зовсім. Та роль, яку телевізор посідає в організації дозвілля молоді, робить його важливим знаряддям впливу на суспільну свідомість. Програми, що пропонує телебачення у напрямі ФЗСЖ, можна розподілити за такими напрямами:

· спортивні телепередачі - Світ спорту, Сім днів спорту (УТ-1), Проспорт-новини, Спортивний канал (УТ-2), Спорт-тайм, Інтерспорт (Інтер), Супербол (ІСТМ), Підйом, спорт-краса (Новий канал); Грації від Гравісу (7 канал, Гравіс); програми з футболу, тенісу, баскетболу.

· Медичні програми - Медичний тижневик “36,6” (УТ-1, ТЕТ), Планета “Здоров`я”, Супутник “Планети Здоров`я”, Домашній лікар, Ліки майбутнього (Інтер); Збережемо здоров`я, Світ людини, Медицина (ТЕТ, ІСТЬ); Рецепти здоров`я, Індустрія здоров`я (7 канал), Клятва Гіппократа (Тоніс, Гравіс).

· Жіночі програми - “Бути жінкою” (УТ-1, Гравіс), Пані, Шарм (Інтер), Жінка на всі 100?, Жіночий світ (7 канал, Тоніс).

· Молодіжні програми - Естафета, “... до 16 і старше” (Інтер), Молодіжна телевізійна служба, Веселі старти, Створи себе (ТЕТ), Молодіжний канал “М”, Програма Стрес”, Бути собою, Ровесник (7 канал).

· Програми по харчуванню - Сімейна кухня (УТ-2), Програма “Смачно з Олейною”, Смак (Інтер), Шоу їжі “пальчики оближеш!”.

· Інформаційно-розважальні - “Доброго ранку, Україно” (УТ-1), Сніданок “1+1”, “Шоу самотнього холостяка” (Ут-2), Сім`я від А до Я (Інтер), Веселі старти, Джаз-степ-танц-клас! (ТЕТ), Разом з вами (IСТV), Зоряні зустрічі (Тоніс), випуски теленовин.

Серед найбільш цікавих та корисних програм з формування ЗСЖ, що започаткували свою роботу у 2000 році, можна виокремити такі:

· "Здоровий спосіб життя" (7 канал) – виходить по вихідним дням, показується зарубіжний досвід виходу людей із складних становищ.

· Психологічна служба (Новий канал) – виходить один раз на тиждень, консультації, поради психолога;

· Телепрограма "Милосердя" (УТ-1) – виходить один раз на тиждень, знайомить з людьми, котрі знайшли в собі сили вийти із складного становища.

Проте практика свідчить, що переважна більшість молодих людей віддає перевагу перегляду бойовиків та музичних програм. Щодо музичних українських програм тут вже є певні програми, які користуються популярністю серед молоді, але їх небагато: Теріторія А, Мелорама, Біз-TV, Фан-клуб, Як стати зіркою тощо. А програма "Мелорама" у 2000 р. розпочала акцію "Молодь – за активний спосіб життя". Умови участі в акції – надіслати фотокартку з особистим активним видом відпочинку, запрошуються також популярні серед молоді співаки, які ведуть здоровий спосіб життя.

З радіопрограм, де присутні інформаційні елементи пропаганди щодо здорового способу життя, можна відзначити такі:

· Перша програма - радіо “Родина” (Школяда, Школярам, Батькам), Молодіжне радіо “Європа-Центр”, Старшокласник, “Запобігти. Врятувати. Допомогти”, “Контакт, Берегиня, Ваше здоров`я, Все про футбол, Спорт за тиждень.

· Промінь - Психологічна програма для молоді “Знаю як”, Спортивний сніданок, Пізнавальна програма “Світ, у якому ти живеш”, Молодіжні ініціативи, Програма для молоді “Лімузин”.

· Третя програма - радіоальманах “Читаючи журнали”, культурологічна програма “Кажу вам!”, програма “Успіх”.

За фактором аналізом популярності того ж дослідження розподілилися телепередачі так: за першим фактором - науково-популярні фільми, політичні програми, передачі про мистецтво, документальні фільми, релігійні програми, освітні програми, інформаційні передачі, новини, дитячі передачі; за другим - іноземні художні фільми, розважальні передачі, телесеріали, вітчизняні фільми (у тому числі й радянські), ігрові шоу, музичні програми й мультфільми. Нарешті, третій фактор об’єднав спортивні трансляції та відеофільми. Проте прослуховування музики (Гала-радіо, Радіо Столиця, Радіо Свобода тощо) є одним з улюблених занять для 51% всіх опитаних, але можна припустити, що фактично цей відсоток значно вищий .

Серед періодичних видань можна виділити такі умовні групи:

· інформаційні - газети: ”Аргументи і факти”, “Вечірній Київ”, Киевские ведомости”, “Сегодня”, журнали: “Дошкільне виховання”, “Початкова школа”, “Рідна школа”, “Жінка”, “Семья”;

· здоров`я - газети: “Все про медицину”, “Здоров`я киян”, журнали: “Будьмо здорові”, “Медицина України”, “Мир натуральной медицини”;

· молодіжні - газети:Гарт”, “Зірка”, “Злагода”, “Молодь України”, “Перемена”, “Спортивна газета”, “Україна молода”, “Український футбол”, “Я, ти, ми”, журнали: “Натали”, “Однокласник”, “Старт”, “Cool”, “Gerl” тощо.

Журнал "Будьмо здорові" з першого номера веде розділ "За здоровий спосіб життя", де висвітлюються різні аспекти з даної проблеми. Зокрема, природного оздоровлення, здорового харчування, фізичної активності, подолання шкідливих звичок (паління, алкоголізм, наркоманія), психічного здоров`я, профілактики недуг, секретів довголіття тощо.

Пропаганда здорового способу життя серед мешканців міста Києва є провідною темою газети “Здоров`я киян”. На шпальтах газети висвітлюється також досвід роботи у цьому напрямі педагогічних колективів деяких навчальних закладів столиці, зокрема юнацького спортивного клубу “Мала флотилія”. Наводяться матеріали з профілактиці алкоголізму та тютюнопаління серед підлітків. Інша важлива тема - боротьба з чумою XX століття - СНІДом. Протягом 1998 - 1999 рр. щомісячно публікувалися матеріали про поширення цієї небезпечної хвороб, шляхи запобігання. Газета регулярно подає матеріали про шкідливість тютюнопаління, наголошуючи на вкрай негативному впливі нікотину на молодий організм, зокрема на жіночий.

У "Спортивній газеті" останнім часом, враховуючи економічне розшарування населення, почали диференціювати зміст рубрик ЗСЖ - крім коштовних методів фізичного удосконалення, пропонуються найпростіші засоби оздоровлення, доступні людям з будь-яким достатком. Газета намагається сформувати у суспільстві ту думку, що вести ЗСЖ можливо незалежно від рівня особистих доходів. Завдяки зворотному зв`язку з читачами газета дослідила особливість сучасної суспільної сітуації - бажання особистої уваги до проблем окремого читача з боку впливового друкованого органу, а ФЗСЖ сприймається краще у формі конкретних порад окремому читачеві на сторінках газети, ніж в узагальненій, безадресній формі.

Читацьку аудиторію журналів видавництва "Медицина України" становить медична громадськість, яка, можливо, є найконсервативнішим прошарком населення з питаннь формування здорового способу життя. Видавництво випускає такі журнали: Медицинские вести”, “Журнал практического врача”, “Лабораторная диагностика”, “Медичний риноктощо.

Серед тих друкованих видань, яким віддає перевагу сучасна українська молодь, досить популярними виявилися й періодичні видання (70% опитаних читають їх часто). Тут перше місце посідають журнали розважального та інформаційного профілю (38%) і газети (36%). 16% молодих людей читають газети щоденно, 33% - два-три рази на тиждень, 20% - раз на тиждень, 24% - лише випадково. Й лише 6% практично не читають газет. Як одну з найулюбленіших форм проведення вільного часу читання газет і журналів назвали 48% усіх респондентів. Переважна частина молоді віддає перевагу суто молодіжним виданням, проте можна сказати, що вони не завжди адекватно висвітлюють молодіжні потреби щодо пізнання реалій життєдіяльності, засад здорового способу життя, доступні фінансово для молодого покоління.

В Україні провадяться різні акції за різними гаслами, що мають на меті впливати на громадську свідомість у напрямі ФЗСЖ. Як правило, це одноразові заходи, і не завжди назва відповідає змісту, хоча є і дійові форми. Так, 1998 р. близько 2300 осіб з 9 регіонів України взяли участь у міжнародній антитютюновій кампанії у межах програми СІНДІ "Кинути палити і стати переможцем". У 2000 р. взяли участь у цій акції вже 14 500 людей, які виявили бажання кинути палити (у тому числі 960 учасників від м.Києва). Вік учасників – переважно до 34 років. Акція проводилась також і у регіонах країни. Звичайно, кинули палити далеко не всі учасники, а головний приз – компютер – виграла студентка з Харкова.

У Києві в День фізкультурника до участі у святковому параді запросили кваліфікованих ролерів, які продемонстрували майстерне катання на ролікових ковзанах. У наступні вихідні дні (коли Хрещатик вільний від автомобільного руху) головна вулиця столиці була переповнена дітьми на "роліках" - мода на цей вид спорту отримала потужний додатковий поштовх.

Широкого резонансу набули заходи, акції для молоді “Обери життя”. Це в основному концерти за участі молодих виконавців, що відбуваються у різних містах України. Мета цієї акції привернути увагу молоді до основних позитивних цінностей життя, до активізації у суспільстві, допомогти молоді у виборі пріоритетів на майбутнє. 1997 р. ця акція проходила під загальним гаслом відмови від вживання наркотичних засобів, 1998-го року вона мала екологічну спрямованість. 1999 р. основна ідея акції була спрямована на пропаганду серед молоді таких перваг: одержати освіту, створити сім`ю, вести здоровий спосіб життя, працювати та жити чесно.

IX. Соціальна реклама. Окремо треба сказати про соціальну рекламу. За Законом України “Про рекламу” соціальна рекламна інформація - це інформація з питань здорового способу життя, охорони здоров`я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. Що стосується формування здорового способу життя більшості населення, то у цьому випадку простіше навести приклади антиреклами - рекламні біг-борди із закликами споживати ту чи ту марку цигарок, телемагазини, такі, як “Elit Italia”, “ІДЕЕА-студіо”, де рекламуються спортивні та оздоровчі засоби, вартість яких недоступна пересічним громадянам.

Однак останнім часом у містах України можна побачити біг-борди і з антитютюновою, антиалкогольною соціальною рекламою, яку провадять рекламні агенства на замовлення різних державних та недержавних установ, такі, як "Палити не цікаво", ”Куди ти пливеш”, “Памятай, що з ними сталося”. Досить цікавим було дослідження 1999 р. рекламного агентства "Ark/J.Walter Thompson" у м.Києві. Його мета - виявити сприйняття двох типів рекламних кампаній "Держспоживзахисту", Міністерства охорони здоров`я, кампанії Phillip Moris “Тютюн та алкоголь знищують тебе”, “Палити? На це немає часу”. За результатами в цілому обидві рекламні кампанії як дітьми, так і дорослими сприйняті позитивно: 70% - “Тютюн та алкоголь знищують тебе”, 52% - “Палити? На це немає часу”. А на основі аналізу недоліків та переваг цих реклам були вироблені рекомендації по створенню більш ефективної соціальної реклами, спрямованої проти паління та вживання алкоголю дітьми.

Отже, певні заходи з пропаганди щодо здорового способу життя в Україні провадяться. У роботі такого спрямування задіяні приблизно десять міністерств та відомств. Діяльність громадських дитячих та молодіжних більшою або меншою мірою також спрямована на формування ЗСЖ у дітей та молоді. Ці заходи можна підрозділити за такими напрямами: інформаційні, практичні та соціально-економічні. Проте діють вони як окремі елементи, не маючи між собою практично ніяких зв`язків. Не створено єдиної системи заходів та засобів пропаганди здорового способу життя, не має можливості застосовувати соціально-економічні чинники стимулювання молоді до такого стилю життєдіяльності. Можливо, ці причини і є тим важелем, який не стимулює молодь бути ближче до засад здорового способу життя.

Перспектива впровадження ЗСЖ серед населення України полягає у злитті розрізнених елементів наявного досвіду у загальнодержавну модель формування здорового способу життя, а пропаганда засад ЗСЖ – проводитись цілеспрямовано та систематично за різними напрямами життєдіяльності молодої людини. Можна також сказати, що молода людина, напевне, більше за інших, майже кожної миті свого життя стоїть на перехресті вибору свого життєвого шляху. Завдання держави - створити умови для позитивного свідомого вибору засад саме здорового способу життя кожній людині, кожному свому громадянину.

Аналіз наявного досвіду дає можливість виокремити з розмаїття засобів і методів роботи, які використовують вітчизняні проекти ФЗСЖ, декотрі узагальнені чинники, що притаманні більшості вдалих ініціатив.


8.2.
Деякі узагальнені чинники, що є передумовами успіху
при впровадженні проектів ФЗСЖ


Викладення вищнаведених проектів ЗСЖ має на меті допомогти ініціаторам ФЗСЖ (медичним, соціальним, педагогічним працівникам) визначитись у різноманітності можливих ініціатив, доповнити власні проекти матеріалами іншого досвіду. Але найкращий за ідеєю проект навряд чи буде успішним, якщо зміст діяльності у цьому проекті не враховуватиме певні загальні чинники. Якщо проаналізувати проекти стосовно ФЗСЖ
, можливо виокремити низку чинників, які є загальними майже для всіх найбільш вдалих ініціатив. Зрозуміло, що при впровадженні різноманітних майбутніх проектів доцільно ці чинники враховувати задля підвищення імовірності досягнення успіху.

Всі чинники є складовою восьми основних стратегій ФЗСЖ:

1. Освіта про здоров`я.

2. Інформованість щодо здоров`я.

3. Розвиток свідомості та активності осіб і громад.

4. Розвиток і досягнення змін в організаційному забезпеченні діяльності з проблем здоров`я (державна політика).

5. Формування громадської політики здоров`я.

6. Надання можливостей щодо ЗСЖ окремим особам, соціальним групам, громадам.

7. Міжгалузева співпраця (співпраця різноманітних державних і громадських інституцій, установ, закладів, товариств, спілок, агенцій, фірм тощо на засадах взаємного партнерства), яку ініціюють зацікавлені сторони, використовуючи принцип посередництва між різними структурами.

8. Само та взаємодопомога (умова їх здійснення - наділення з боку ініциаторів ФЗСЖ здатністю і навичками до цих дій певних осіб, груп, громад).

Найбільш вдалими вважаються ті проекти ФЗСЖ, що в змозі об`єднати усі вісім стратегій. Але у реаліях українського суспільства це досить складне завдання, тому діє такий принцип - чим більше стратегічних напрямів може інтегрувати проект, тим більше шансів у нього на успіх.

Аналіз чинників успіху різноманітних проектів ФЗСЖ дає можливість визначити орієнтовний зміст діяльності по кожній із запропонованих стратегій, враховуючи реалії сьогоденного становища українського суспільства. Матеріали цього аналізу грунтується на соціологічних дослідженнях Українського інституту соціальних досліджень, проведених 1999 р. у Києві, з поміж медичних, соціальних, педагогічних працівників, представників ЗМІ, правоохоронних органів, відповідальних службовців органів державного управління.

1. Освіта про здоров`я. Зміст освітянської діяльності полягає у наявності найбільш вагомих чинників, що обумовлюють ЗСЖ дітей і молоді у цьому стратегічному напрямі. Найбільш суттєвими з усього масиву чинників стосовно освіти про здоров`я у молодіжному середовищі визначені такі.

Чинник нестачі фахівців і рівня їхньої кваліфікації

Психологи вважають, що проблеми здоров`я значною мірою виникають через психологічний дискомфорт у сім`ї. Це явище вельми поширене в українському суспільстві з цілої низки переважно соціальних причин, і воно ускладнюється тим, що батьки, як правило, не можуть, не вміють, а інколи навіть не намагаються і не хочуть докласти зусиль, щоб розв`язати проблеми стосунків з дітьми. Переважній частині батьків вкрай потрібне визначити витоки конфліктів у сім’ї та засоби їх подолання. Але на сьогодні майже повсюдно не вистачає спеціалістів, кваліфіковано обізнаних на родинній конфліктології. Крім того, як данина моді, чимало осіб вважають себе психологами, психотерапевтами, психоаналітиками, але без достатніх на то підстав. Як вихід, доки потреба у фахівцях такого профілю не буде задоволена системою сертифікованої освіти, доцільно залучати до цієї роботи інших спеціалістів, котрі працюють з дітьми і батьками. Але зараз навіть не кожен шкільний психолог може кваліфіковано працювати з батьками, а інколи й з дітьми. Тому нагальною є потреба у навчанні вчителів (курси, семінари, тренинги з підліткової і родинної психології, педагогики, валеології). Ще одна проблема стосується не тільки кваліфікіції вчителів, а й застарілих, традиційних вимог школи до вчителів і учнів. Наприклад, заняття з фізкультури у школі здебільшого не повною мірою сприяють формуванню ЗСЖ, вихованню здорової людини. Шкільна фізкультура і дотепер переважно орієнтована на систему нормативів, які потрібно обов`язково виконати, щоб отримати гідну оцінку. Крім того, переважній більшості школярів не вистачає програмного часу на повноцінну підготовку з цих нормативів, вчителям бракує часу для запровадження науково обгрунтованих методів виховання, потрібних для того виконання рухових якостей - витривалості, сили, спритності. Через те, що шкільна фізкультура перетворюється в багатьох випадках на примусову діяльність, дітям неможливо прищепити потребу у фізичних навантаженнях. І це незрозуміло, тому що вузи давно вже готують вчителів фізкультури до більш осмисленої, з позицій теорії і практики фізвиховання, професійної діяльності, навчають валеології, фізіології тощо. Очевидно, потрібно ініціювати зміну пріоритетів щодо шкільної фізкультури, зміну ставлення керівників шкільної освіти до застарілих критеріїв єфективності навчання.

Чинник тематики освіти

Існують найбільш важливі зараз теми, на інформацію з яких є певний попит у молоді. Крім, природно, тематики інтимних стосунків і безпечного сексу є потреба в інформаційних матеріалах щодо здоров`я майбутньої дитини. Мода заможних молодих сімей на генетичні дослідження з планування статі і здоров`я майбутньої дитини має відгук в молодіжному середовищі. Потрібна освіта з питань дошлюбного тестування, планування сім`ї, поведінки матері у період вагітності, з питань наслідків небажаного батьківства. Узагальнено можна визначити, першочергово, потрібну тематику навчання, як таку, що спрямована на усунення парадоксу, коли існує безліч інституцій для набуття загальної і фахової освіти при відсутності інституції освіти щодо батьківства. А від якості навчання вмінню бути батьками, в першу чергу, залежить фізичне, психічне, духовне і соціальне здоров`я дітей, тобто здоров`я майбутнього суспільства. Природно, висвітлені акценти щодо освіти ніякою мірою не повинні обмежувати місце інших складових навчання ЗСЖ - екологічної, раціонального харчування, оздоровлення, фізичного виховання тощо.

Отримання потрібної інформації і доступ до неї усіма зацікавленими найбільш ефективне, якщо вона сконцентрована в інформаційно-ресурсному центрі. Такі центри доцільно створювати на базі державних або громадських організацій, локалізованих у районі, мікрорайоні.

Таким чином, можна вважати, що змістом успішної діяльності формуванн ЗСЖ у цьому суттєвому напрямі є освіта про здоров`я для всіх категорій населення і категорій фахівців, що мають відношення до дітей і молоді.

2. Інформованість стосовно здоров`я. Зміст успішної діяльності у цьому суттєвому напрямі пов`язаний з двома групами чинників. Перша - доцільність пошуку нетрадиційних, оригінальних (нових взагалі чи забутих новим поколінням) ідей розробки інформаційних матеріалів, пошуку методів і форм доведення інформації саме до цільової аудиторії з тим, щоб забезпечити бажаний вплив, не допустити виплеску безадресної, невпливової інформації, що здатна тільки дискредитувати ідеї ФЗСЖ. Ця група однаково стосується як ЗМІ, так і власне інформаційних розробок того або іншого проекту формування ЗСЖ - плакатів, брошур, буклетів, пам`яток тощо. Враховуючи, що досвід людства у цієї галузі майже вичерпав усе нове, знайти нетрадиційні ідеї досить важко. Найкращий варіант - залучати до цієї роботи кваліфікованих фахівців ЗМІ, реклами, паблик-релейшн. Друга група чинників пов`язана з необхідністю враховувати реалії функціонування саме ЗМІ - найбільш ефективного інструменту поширення інформації. Головні з цих реалій для даного випадку - комерціалізація і потреба в сенсаційності.

Чинник впливовості інформації

Фахівці вважають, що роками, десятиріччями існують перевірені ідеї подання матеріалу у ЗМІ таким чином, щоб інформація впливала не тількі на свідомість людини а й на підсвідомому рівні. Далі спрацьовують стереотипи постійного нагадування, систематичного привертання уваги до теми. Сьогодні може спрацювати ідея самозахисту - спроба переконати людей, що до їхнього здоров`я нікому не має діла, ніхто не зацікавлений в їхньому лікуванні, тому здоров`я - справа особиста, якою кожен повинен опікуватися щоденно. Така кампанія може бути навіть трохи агресивнішою, ніж це виправдано, але задля запобігання розвитку неврозів у певної частини аудиторії необхідно одночасно роз’яснювати доступні кожному засоби захисту - найпростіші методи і прийоми ЗСЖ. Це може бути досить примітивна але систематична кампанія. Для декотрих переконливими є приклади конкретних ровесників, які дійшли до ЗСЖ внаслідок смертельної небезпеки, спричиненої попереднім нехтуванням здоров`ям. Можна готувати спеціальні матеріали про зустрічі з такими людьми. Зараз у суспільстві формується ідеал заможної людини, отже, чому б не поєднати це із здоров`ям - рекламувати здоров`я як необхідну передумову життєвого успіху. Є ідея створення галереї національних молодіжних кумирів з числа зірок спорту, одночасно уособлюючих ідеал здоров`я і секс-сімволіку. Ідея виникла у зв`язку з існуванням в Україні щонайменьше десятка виключно привабливих зовнішньо молодих спортсменів - дівчат і юнаків. Ці спортсмени мають вищі світові досягнення в неолімпійських видах спорту або входять до першої десятки світу в олімпійських видах, хоча й не здобувають місць у першій трійці. Тому ними мало цікавляться ЗМІ і вони практично невідомі широкому молодіжному загалу. Можна "розкрутити" їх, створити образи, обличчя на телебаченні гарних молодих зірок, які пропагують соціальний тип - зразок ЗСЖ. Є ідея молодіжної кампанії з пропаганди альтернатив, наприклад: "Зараз вже не модно палити, ми пропонуємо нову моду - жувальну гумку ікс", або: "...не модно пити пиво - нова мода - лімонад ігрек". Було б доцільно використати досвід щорічних мистецьких шоу-конкурсів, запровадивши перманентні конкурси працівників різних видів ЗМІ з оголошенням підсумків і нагородами за кращі матеріали по ЗСЖ.

Чинник особливостей функціонування ЗМІ

Доцільно шукати шляхи комерційного успіху, створюючи у пресі, на радіо, телебаченні матеріали про ЗСЖ. Ці шляхи, як правило, містяться в площині рекламодавства, спонсорства і меценатства, ініціювання пільг для ЗМІ на місцевому і законодавчому рівнях, привабливості і сенсаційності саміх матеріалів для збільшення аудиторії користувачів. Це можуть бути ігри, конкурси по тематиці здоров`я, які містять елементи прямої чи прихованої реклами організацій-виробників товарів і послуг для лікування, харчування, відпочинку, туризму тощо. На думку фахівців, залучення 4-5 потужних організацій-рекламодавців може забезпечити 1-2 гри-конкурси щотижнево, протягом року навіть на рівні прайм-тайм центрального телебачення і в значно більшому обсязі – на радіо і в пресі. Така комерційна реклама водночас виконуватиме функції соціальної реклами, пропагувати ЗСЖ. Можливо ініціювати у місцевих владних структурах і на законодавчому рівні певні рекомендації і вимоги для рекламодавців і розробників реклами: наприклад, включати до сплаченого рекламного обсягу відсоток на ЗСЖ-рекламу, оформляти графічні, відео- і аудиоматеріали з наведенням прикладів про ЗСЖ, зменшити частину оподаткування ЗМІ пропорційно обсягу ЗСЖ-матеріалів. ЗМІ потрібні несподівані повідомлення, інколи трохи шокуючі аудиторію. Позаторішня конференція працівників ЗМІ повідомила про зиск від реклами, наприклад, лікування венеричних захворювань у досить відкритій, нетрадиційній формі.

Є сенс вивчати вищевикладені особливості функціонування ЗМІ, спробувати використовувати їх у діяльності стратегічного напряму ФЗСЖ - інформованості про здоров`я.

3. Розвиток свідомості та активності осіб і громад

Як згадувалося, громада – це одночасно і головна "рушійна сила", і потенціал, і середовище для розробки і впровадження ЗСЖ. Саме активність громади (адміністративно-територіальної, професійної, політичної, етнічної, релігійної, культурної тощо) і окремих її представників у визначенні пріоритетів, ухваленні рішень, плануванні стратегій і впровадженні заходів щодо поліпшення здоров`я тим забезпечує єфективність ФЗСЖ. Узагальнюючи, можна визначити, що одне з першочергових завдань ініциаторів ФЗСЖ - всіляко сприяти зміцненню і розвитку громад, підвищенню активності їх членів. Але на цьому шляху у сучасному українському суспільстві перешкоджають деякі чинники, котрі потрібно враховувати і намагатися подолати, плануючи зміст діяльності з цього напряму ФЗСЖ.

Чинник суспільної байдужості

Підвищенню суспільної і особистої активності суттєво перешкоджає поширення, особливо в останні 10-15 років, нигилізму, апатії, байдужості, що виникли внаслідок руйнування старої ідеології і відсутності системи нових, об`єднуючих суспільство ідей. Соціальні дослідження доводять, що у більшості випадків пересічного українського громадянина важко "розкачати", зацікавити, заохотити до набуття нового знання, прагнення докласти особисті зусилля для позитивних перемін. Люди, у своїй більшості, не відвідують найцікавіші лекції, інші традиційні форми навчання, якщо не отримують від цього термінової користі, у першу чергу матеріальної. Але є позитивний досвід соціальних працівників, які змінили форми роботи у напрямі активного спілкування з малими групами, об`єднаними загальними проблемами (проблеми з дітьми, старими, працевлаштування, хвороб, благоустрою, якості житла, екологічні і кримінальні безпеки, проживання тощо). У таких групах інформування про головну проблему і навчання діям щодо її подолання неагресивно поєднується з цікавою інформацією про ЗСЖ, а згодом, коли група зміцнюється, здійснюються і практичні заходи ЗСЖ. Спрацьовує також використання принципу власного прикладу. До спілкування з малими цільовими групами залучаються люди (їх небагато, але вони є, як правило, у кожному ЖЕКу, мікрорайоні), які майже чи не фанатично сповідують і ведуть ЗСЖ. Це потенційні лідери, з ними активно співпрацюють місцеві служби, до них застосовуються певні форми стимулювання у відповідності з місцевими можливостями (наприклад, ЖЕК відремонтував квартиру активісту, яку, до речі повинен був відремонтувати, а той веде у мікрорайоні групу загартування молоді). Ініціатори ФЗСЖ організують навчання лідерів, у тому числі навчають толерантно ставитись до тих членів родини учасників групи, хто з певних причин не спроможен надати молоді власний приклад ЗСЖ. Таке навчання запобігає виникненню родинних конфліктів, зміцнює групу, сприяє їй у подальшому розвитку.

Таким чином, один з можливих засобів сприяння суспільній ініціативі, підвищенню активності у напрямі здоров`я, це підбір учасників з однорідними проблемами, що безпосередньо не стосуються ЗСЖ, створення з них малих цільових груп, пошук, навчання і стимулювання лідерів ЗСЖ для цих груп, подальший розвиток груп, маючи на увазі перспективи створення руху за ЗСЖ у межах громади, локалізованої територіально (або за іншою ознакою). Впроваджувачі такої стратегії, попереджають, що не варто розраховувати на швидкий успіх. Групи можуть створюватися і розпадатися, чисельність коливатися з начебто несуттєвих причин. Кожній громаді притаманні свої особливості, і визначити їх можливо тільки в ході реалізації власного проекту. Для набуття потрібного досвіду у всіх випадках доцільно влаштовувати подібні спроби, систематично працювати у цьому напрямі.

Чинник ціннісної орієнтації

Вживаючи заходів щодо розвитку свідомості і активності осіб і громад, треба враховувати особливості орієнтації конкретного контингенту, серед якого застосовуються проекти ЗСЖ. Узагальнені результати соціологічних досліджень суспільства в цілому можуть висвітлювати одночасне існування протилежних, на перший погляд, цінностей у молодіжному середовищі. Наприклад, за деякими даними молодь не цікавиться проблемами власного здоров`я або цікавиться меньше, ніж дорослі, а тим більше люди похилого віку. Крім того, у певній частині молодіжного середовища не престижно бути здоровим, це не відповідає спотвореним життєвим цінностям, які містить сучасна субкультура молоді. Здоров`я в цій субкультурі не є цінностю, тим більше головною, під сумнівом цінність самого життя, особливо чужого. Деякі шкільні анкетування виявили, що здоров`ю діти приділяють одне з останніх місць у системі життєвих пріоритетів. По-перше, діти вважають, що вони здорові зараз і будуть здорові у майбутньому, незалежно від поведінки, а по-друге цінність здоров`я не уявляється ними вищою за інші життєві цінності. Зрозуміло, що зроблені зусилля щодо ЗСЖ у такій аудиторії не будуть сприйняті. Крім цих є й інші дані стосовно місця здоров`я у молодіжному середовищі. Йдеться про зміну ціннісних ориєнтирів, як альтернативи вихованню в дусі старих ідеологічних засад. Якщо раніше система виховання була зорієнтована на ідеали і цілі переважно суспільного, а не особистого характеру (патріотизм, колективізм тощо), зараз орієнтація молоді змістилася в бік особистих цілей, у тому числі здоровя. На думку декотрих фахівців, основні проблеми, що сьогодні непокоять молодьце престижне працевлаштування, великий заробіток і власна зовнішня привабливість (краса, сила), тобто здоров`я. Ці дві групи даних, на перший погляд, можуть уявлятися парадоксальними, але ймовірно не містять суперечностей. Скоріше, насправді, у молодіжному середовищі одночасно існує і перша і друга ціннісні орієнтації, які домінують залежно від того, хто або що найбільше впливає на конкретну групу молоді, якого характеру явища, ідеали, куміри, авторитети визначають вектори спрямувань у духовному світі певних молодих людей. Ймовірно, що у різних групах може домінувати та чи та орієнтація, зважаючи на дієвість впливу позитивних інституцій, і одночасно потужність впливу неконтрольованого комплексу суспільних негативів на конкретну групу молоді. У всякому разі, ініциаторам ФЗСЖ при розробці власних проектів доцільно враховувати варіативність ціннісних орієнтацій молоді. Це потребує попередньої інформації про готовність певної групи молоді до сприйняття проекту і за необхідності – застосовування методів поступової підготовки в цій групі потрібних передумов ментального характеру.

Чинник психічних особливостей

Сприяючи розвитку ініціативи і активності осіб і громад, треба враховувати деяки особливості психики і психології, що інколи мають місце у реаліях вітчизняного молодіжного середовища. Відсутність системи і традицій виховання позитивного мислення, залишки системи авторитарної педагогіки з елементами насильства, поширеність примусових методів у побуті, родині, виховних інституціях можуть створювати у дитини з перших років життя схильність до психічного травмування. Розвитку дискомфорту або навіть психопатологічних станів у дітей і молоді сприяє застосування так званих подвійних, потрійних оціночних стандартів, коли однакові дії або вчинки викликають неоднакову, інколи протилежну реакцію у різних структурних утвореннях дитячого оточення. Наприклад, на однакові дії дитини батьки можуть реагувати по-різному, залежно від настрою, ситуації тощо. Або на один і той же негативний вчинок родина реагує покаранням, школа - байдужістю, оточення однолітків - схвалюванням. Як наслідок, дитина втрачає соціальні орієнтири, психічно дезадаптується. Психологи вважають, що це явище може розвиватися в досить ранньому віці, приблизно з 3-х років. Ситуація може ускладнюватися екологічним чинником. Деякі дослідження російських психологів останнього часу доводять про так званий Чорнобильский слід, який проявляється в зниженні психічних можливостей вольової сфери. Дітям, молоді з цим синдромом набагато важче, ніж іншим, в усіх проявах життя, де потрібні суттєві вольові зусилля, наприклад у спорті, при складному навчанні, в активних діях по подоланню кризових сітуацій. Особливо яскраво цей слід спостерігається у народжених за 3 роки до Чорнобильскоі аварії, тобто тих підлітків, яким зараз 15-17 років. Батьки, педагоги, інші молодіжні працівники, як правило, не враховують цей чинник тому, що знається на цих питанях досить вузьке коло фахівців. Негативно впливають на стан психічного здоров`я обмежені в останні роки можливості самореалізації молоді, поширення явища неблагополучних сімей, небажаного батьківства тощо. Всі ці, відносно нові для підліткової педагогики і психології чинники, що виникли за останні 10-15 років, природно, діють на тлі традиційних педагогічних проблем виховання (почуття гурту в негативних прикладах: один запалив - усі палять, довічна проблема "батьки і діти" тощо). Зважаючи на те, що особливих революційних новин для подолання старих і нових конфліктів педагогіка і психологія поки не запропонували (наприклад, і досі абсолютно чітко, науково обгрунтовано не визначені причини і засоби боротьби з поширеними соціальними явищами на зразок "чому в одній сім`ї діти здатні до крадіжок і жебракування, а в іншій ні, хоча матеріальний стан сімей однаковий цілком доцільно використовувати перевірені методи і принципи педагогічної науки (поступовість, доступність, від простого до складного і таке інше). У всякому разі, найбільш успішний досвід ініціаторів ФЗСЖ переконує у доцільності позбавлення насильства в усіх проявах. Відомий типовий приклад, коли без попереднього поступового переконання в доцільності заходу примусово запроваджували ранкову шкільну фіззарядку. Учням потрібно було прийти на заняття на 15 хвилин раніше і це на все життя спричиняло відразу до рухової активності у переважній більшості школярів.

Тому в посиленні активності осіб і громад чинник подолання перешкод психологічного походження має неабияке значення. Він потребує від ініціаторів ФЗСЖ пошуку різноманітних форм і засобів переконання молоді в особистій користі бажаних дій.

4. Розвиток і досягнення перемін в організаційному забезпеченні діяльності з проблем здоров`я

Зміст діяльності по цьому стратегічному напряму ФЗСЖ в тому, щоб невеликі ініціативні групи людей, осередки громадських об`єднань, які працюють у громаді, брали на себе організацію заходів з ФЗСЖ у повному обсязі - від ініціювання проектів і планування ініціатив до втілення їх у життя і оцінки ефективності. Одночасно потрібно ініціювати і державну політику в інтересах здоров`я суспільства як на найвищому урядовому, так і на місцевих рівнях, стимулювати через діяльність невеликих місцевих груп потрібні політичні, організаційні рішення, привертати увагу владних структур до наявних проблем здоров`я. При цьому доцільно враховувати наступні чинники.

Чинник бажаного ідеалу

Майже всі фахівці, що мають відношення до проблем здоров`я в широкому, цілісному його розумінні, добре усвідомлюють, що залучити населення в цілому до ЗСЖ, прищепити ментальність ЗСЖ у суспільстві у повному обсязі здатна тільки цілеспрямована державна система багаторівневих, всеосяжних міжгалузевих заходів, закріплена законодавчо, забезпечена фінінсово, матеріально, організаційно, методично, інформаційно і кадрово, підтримана усіма громадськими інституціями. Зрозуміло також, що створення такої системи потребує міцного економічного потенціалу країни, політичної волі її керівників і багаторічної виховної роботи ініциаторів ФЗСЖ серед населення. Така система повинна поєднувати найкращі здобутки минулого досвіду (радянська система фізичного фиховання, загальнодоступне і якісне медичне обслуговування, загальнообов`язкові соціальні гарантії для всіх категорій населення тощо) із сучасними досягненнями найбільше розвинутих країн - високим рівнем життя, екологічною і суспільною безпекою, передовими методами і засобами праці, освіти, обслуговування, відпочинку. Фактично, бажання забезпечити ЗСЖ населення у повному обсязі за всіма чинниками, що висуває теорія ФЗСЖ (мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, доход, стабільна екосистема, сталі ресурси), всіма необхідними сприятливими умовами існування (політичними, економічними, суспільними, культурними, середовищними, поведінковими та біологічними) виявляється у сучасних реаліях фантастичною мрією на зразок мрій про Місто Сонця, комунізм, прихід месії тощо. Але філософська концепція ФЗСЖ певною мірою повинна бути пов`язана з ідеалом, до якого дійти повною мірою, очевидно, неможливо, але прагнути доцільно, тому що таке прагнення стимулює напрями розробки усіх можливих гілок системи, надають можливість вільного маневрування в проекті, не обмежуючись жорстко заданою структурою.

Ініціюючи проект ФЗСЖ в одному або кількох напрямах, потрібно враховувати можливість уваги до інших складових системи, яких поки що не торкнулася ця ініциатива. Наприклад, цілісна система ЗСЖ грунтується на ідеології початку пропаганди до народження людини, з майбутньої матері, продовження в сім`ї, дитячому дошкільному закладі, початковій, середній і вищій школі, у державних і недержавних структурах служби або праці протягом всього життя, в тому числі ЗСЖ у пенсійному віці за допомогою спеціальних структурних одиниць. Одночасно система підтримується паралельно діючими структурними утвореннями територіальної або іншої (культурної, політичної, професійної, за схильностями) ознаки. Притому в системі діють принципи паралельних і вертикальних контактів (ланцюжок зв`язків лікарів, психологів, педагогів, батьків, працівників місцевих клубів для молоді, спортивних осередків, адміністративних органів тощо) і безперервності акцій (прищепити ЗСЖ проблематично одноразовими, навіть дуже привабливими акціями). Але ця навіть не ідеальна система все одно не охоплює усі необхідні сфери діяльності. Поза увагою зосталися, наприклад, діти-інваліди, діти, котрі залишилися без батьківської опіки, діти, котрі формально ще вважаються в сім`ї, але фактично покинули її і не повернуться, фостерні сім`ї тощо. Концепція "безмежного ідеалу" дає можливості для розвитку чи пристосування власних проектів ЗСЖ, вільного маневрування у випадку, якщо основний запроектований напрям діяльності стикається із нездоланними перешкодами. Зрозуміло, бажані ідеальні системи і умови для їх створення не з`являться в нашому суспільстві у більш-менш цілісному вигляді в найближчі роки. Але знання бажаного ідеалу потрібне для пропагування кінцевої мети, розробки окремих проміжних завдань і етапів, які можливо ініціювати як проекти, що мають бути підтримані органами державної влади.

Чинник можливих реалій

Загальновідомо, що реальний стан роботи з молоддю взагалі і у напрямі ЗСЖ зокрема, у державі зараз не найкращий. Більшість клубів за місцем проживання закрито або перепрофільовано, ті, що залишилися, переважно платні, внаслідок реорганізації структури і чисельності органів державної влади один працівник на велику кількість населення поєднує турботу з проблем і молоді і фізичної культури та спорту. На всіх рівнях, у цілому, є розуміння того, що в період трансформації суспільства соціальна захищеність дітей і молоді повинна бути державною справою, але заходи, яких вживають, вельми неефективні (наприклад, незважаючи на програму “Діти вулиці”, кількість безпритульних збільшується, державна система по ФЗСЖ фактично відсутня). З іншого боку, не вирішує проблем молоді повною мірою і інститут сім`ї, який повинен бути базовим для здоров`я, першим ініціатором і впроваджувачем ФЗСЖ для своїх дітей. Реалії сьогодення спонукають ініціаторів ФЗСЖ враховувати деякі особливості, розробляючи зміст діяльності у цьому стратегічному напрямі - стимулювання здорової державної політики. Одна з цих особливостей - доцільність залучення перших осіб до сприяння ФЗСЖ або хоча б декларування підтримки.

Традиції нашого суспільства поки що такі, що суттєвою передумовою успіху конкретного проекту є наявність реальної або декларативної його підтримки з боку місцевих перших осіб і їхнього найближчого оточення, де приймаються політичні рішення. У такому разі, якщо і не нададуть реальну допомогу проекту місцеві органи державної влади, вони, щонайменше, не заважатимуть впровадженню, а декларативна підтримка влади полегшить спілкування з усіма місцевими інституціями. Для організації підтримки влади необхідно надавати першим особам інформацію з проблем здоров`я, притому намагатися пов`язати загальну навчальну інформацію про ФЗСЖ з конкретними проблемами місцевого рівня. Доцільно демонструвати, що ФЗСЖ є сферою діяльності, яка потребує відносно невеликих капіталовкладень порівняно, наприклад, з виробничим або аграрним сектором, а потенційна користь від здорового населення є суттєвим чинником економії у майбутньому. Потрібно мати на увазі, що переважна більшість керівників добре розуміють доцільність визначення пріоритетів фінансування, а системний, загальнодержавний підхід до цього поки що відсутній. У місцевих владних структурах неодноразово можна почути критику щодо доцільності бюджетного фінансування деяких коштовних заходів, наприклад великих концертів, конкурсів, інших пропагандистських акцій, що не мають чіткого, всім зрозумілого спрямування на потреби населення. Треба намагатися використовувати такі настрої на користь акцій з ФЗСЖ, включати проблематику здоров`я в зміст таких заходів. Ще одна особливість наших реалій полягає в тому, що ініціаторами проектів, заходів, акцій з ФЗСЖ у більшості випадків є саме державні службовці - медичні, соціальні, освітянські працівники. Природно, їм може бути незручно вимагати від перших осіб (власних керівників) прийняття політичних рішень або здійснення дій, що, на думку керівників, є невчасними або неможливими. Проте є досвід, коли держслужбовці - ініціатори ФЗСЖ діють опосередковано, залучають недержавні структури до навчання, інформування перших керівників, "тиснуть" на керівництво з метою впровадження проектів з ФЗСЖ. Завжди дає результати залучення перших осіб до відкриття і презентацій проектів, висвітлення іх патронату (нехай тільки декларативного) у ЗМІ. Це також полегшує процес реалізації проектів ФЗСЖ. У загальному вигляді стратегія дій держслужбовців нижчої і середньої ланки - ініциаторів ФЗСЖ полягає у використанні реально можливих на своєму місці засобів впливу на проблему і одночасно в ініціюванні активності недержавних структур у напрямі вимог від влади суттєвих, системних зусиль по формуванню ЗСЖ у місцевих громадах.

Наступна особливість вітчизняної сітуації в тому, що ініціювати політичні, державні рішення або хоча б декларації про готовність до рішень, ініціювати усі види підтримки проектів ФЗСЖ потрібно саме зараз, незважаючи на економічні негаразди, тому що очікувати часів економічного розквіту безглуздо - піздно буде впроваджувати ЗСЖ, зміни у популяційному здоров`ї населення України можуть досягнути критичної межі, за якою процес виродження нації зупинити буде вкрай проблематично. Виходячи з цих міркувань, у середовищі фахівців останнім часом поширена саме така думка. Якщо неможливо впровадити зараз державну систему ФЗСЖ у повному обсязі, є сенс ініціювати хоча б дещо можливе - несистемні, одноразові заходи і акції. Наприклад, деякі представникі ЗМІ запевняють у доцільності локальних програм, навіть одноразових акцій, що здатні привернути увагу молоді своєю агресивністю, яскравими відеоефектами, масштабністю, аудіоефектами незвичайной сили. Такі більш-менш періодичні сполохи, зрозуміло, не дадуть суттєвого довгострокового ефекту на зразок постійної, системної держпрограми з ФЗСЖ, але можуть відкладатися в підсвідомості молоді і створювати підгрунтя для майбутнього, коли буде можливо запровадити постійну програму. Думка уявляється дискусійною, але вона існує, і тому, має право на обговорення. В принципі, ініціювання системної, державної політики ФЗСЖ доцільно спрямовувати на два об`єкти - дитину і молоду особу. Для держави це застосування методології системного впливу (ініціатива зверху), а для сім`ї- у тому ж напрямі, але бажано, за будь-якої підтримки держави. Багато хто з фахівців різних спеціальностей, котрі причетні до проблем здоров`я або стикаються з ними, вважають вчасним саме зараз ініціювати прийняття закону про здоров`я - документа, що спрямує ї поєднає зусилля різних галузей, рівнів, сфер діяльності урядових і неурядових структур. Такий закон міг би визначити зміст діяльності і зобов`язання сім`ї, держави, громадських утворень щодо здоров`я населення України. Чинники виникнення потреби у законодавчому регулюванні діяльності з проблем здоров`я і деякі міркування щодо її змістовної частини викладені у модулі "Роль громади у формуванні здорового способу життя".

5. Формування громадської політики здоров`я

Зміст діяльності у цьому стратегічному напрямі ФЗСЖ полягає в ініціюванні і різноманітних заходах, спрямованих на виховання в суспільстві менталітету ЗСЖ - заходів освітянського, інформаційного змісту, заходів щодо підвищення активності осіб і громад, сприяння державній політиці здоров`я, тобто тих, що визначають зміст діяльності за чотирма вищенаведеними стратегіями. Найбільш ефективним важелем формування в суспільстві здорової політики була б цілісна система загальнодержавного забезпечення ЗСЖ, але за її відсутності у належному обсязі і зважаючи на те, що державні організації не завжди мають достатньо сил і бажання докласти зусиль по формуванню пріоритетів здоров`я в суспільній свідомості навіть по локальних проектах, ініціатори ФЗСЖ прагнуть до здійснення цієї діяльності разом із державними, переважно неурядовими структурами. Природно, що зміст діяльності недержавних структур по цьому стратегічному напряму ФЗСЖ має багато спільного з попередньою стратегією державного втручання (наприклад ініціювання законодавства про здоров`я), але деякі особливості функціонування громадських організацій обумовлюють існування специфічних чинників, що ускладнюють процес їх залучення до діяльності по формуванню здорової громадської політики. Докладніше про ці чинники див. у модулі "Роль громади у формуванні здорового способу життя".

6. Надання можливостей щодо ЗСЖ окремим особам, соціальним групам, громадам

Особливість цієї стратегії, що обумовлює зміст діяльності ініціаторів ФЗСЖ, в тому що, як й у попередньому стратегічному напрямі, зусилля держави потрібно в кращому разі доповнювати а в гіршому – взагалі підміняти зусиллями громадських структур. Незважаючи на те, що відстоювання прав на ЗСЖ є фактично, функцією багатьох державних органів (санепідемічних, захисту прав споживачів, правоохоронних, комунальних, соціальних, медичних тощо), а в основному – одним з найважливіших завдань усіх органів державної влади, наявних можливостей і бажань з боку представників держави поки що недостатньо для забезпечення цієї діяльності у належному обсязі. Практика реалізації проектів ФЗСЖ доводить, що ця стратегія здебільшого найкраще втілюється через посередництво саме недержавних організацій, тому ініціатори ФЗСЖ намагаються забезпечити подібні проекти за допомогою різноманітних громадських обєднань. Окремі риси цієї стратегії наведені у розділі, де висвітлюється роль громадських організацій у ФЗСЖ.

7. Міжгалузева співпраця

Ця стратегія ФЗСЖ виходить з того факту, що однією з найважливіших запорук доброї вдачі власних проектів є спільна участь якомога ширшого кола людей та інституцій з найрізноманітніших сфер діяльності. Тому завдання ініціаторів ФЗСЖ у цьому стратегічному напрямізалучити до співпраці різноманітні державні інституції, установи, заклади, громадські товариства, спілки, об`єднання, бізнесові агенції, фірми, підприємства тощо. Теоретичні засади успіху реалізації стратегії міжгалузевої співпраці потребують дотримання деяких принципів, урахування певних загальних чинників.

Принцип посередництва

Цей принцип потребує урахування двох чинників при розробці і втіленні власних проектів ФЗСЖ - чинника першої ініціативи і чинника власне посередництва у подальшій співпраці. Суть чинника першої ініціативи полягає в тому, що першою зацікавленою стороною у реалізації проекту повині бути ініціатори ФЗСЖ з державних (медичних, соціальних, педагогічних тощо) структур або громадських утворень, що декларують у своїй діяльності стурбованість проблемами здоров`я. Ані люди, ані інституції самі по собі участі у проекті не братимуть, доки ініціатори не залучать їх всіма можливими засобами - адресною рекламою, необхідною для кожного майбутнього партнера інформацією, переконанням щодо взаємовигоди. Це завдання першого етапу розробки проекту. На другому етапі ініціаторам ФЗСЖ доцільно керуватися чинником власне посередництва між залученими структурами, тому що розпочата співпраця може припинитися, якщо постійно не координуватиметься, постійно підтримуватиметься відповідними заходами. Одночасно доцільно не припиняти пошуку нових партнерів, тому що вихід з проекту або зниження активності будь-яких учасників (зокрема партнерів з бізнес-структур) - явище цілком звичайне і кожний проект завжди зацікавлений у підтримці новими ресурсами.

Принцип партнерства

Цей принцип передбачає дотримання чинника взаємовигоди. Ефективність використання партнерського ресурсу безпосередньо залежить від того, чи отримує партнер-донор вигоду від співпраці. В одних випадках реальна вона може бути одразу під час розгортання реалізації проекту, в інших (і це частіше за все) вигода може бути у перспективі, але у кожному випадку партнер-донор має бути переконаним у власній зацікавленості додатково до того, що бере участь у суспільно корисній справі. Йдеться не тільки і не стільки про пряму економічну вигоду для різних інституцій партнерів. Здебільшого спрацьовує "іміджевий" зиск (набуття партнером позитивного іміджу у громадських і владних структурах), увага ЗМІ до проекту і відповідно - опосередкована реклама партнера тощо. Наприклад, вирішуючи молодіжні прблеми, ініціатори ФЗСЖ з канадсько-американського регіону використовують таку ідеологію. Вони прагнуть втілити у суспільну свідомість думку, що будь-які інституції (громадські, державні, приватні) мають змогу ефективно мобілізовувати молодь на те, щоб вона стала корисним прошарком суспільства. Більш того, це вигідна робота. Наприклад, бізнес розквітає лише в тих місцевостях, що є життєспроможними, і навпаки, жодна місцевість не буде життєспроможною без успішного бізнесу. В свою чергу, життєспроможність місцевості, її майбутнє великою мірою визначаються станом молоді, її прагненням (чи байдужістю) до кращого розвитку у соціальному, духовному, психічному і фізичному розумінні. Звідси пряма зацікавленість бізнесу підтримувати розвиток молоді. Партнерство бізнесу і молоді взаємовигідне - молодь у бізнесових проектах щодо її підтримки набуває життєвих і професійних вмінь і навичок, а бізнес налагоджує глибші і продуктивніші відносини з місцевою громадою. Коли такі відносини усталились, вони можуть розвиватися в непередбачено цікавих напрямах, корисних і бізнесу і громаді. Більше того, ініціатори ФЗСЖ пропагують у суспільстві як принципову тезу, що у всіх випадках партнерства зиск є взаємним, тобто у виграші виявляються обидві партнерські сторони, тому що, працюючи разом, партнери стають сильнішими, їхні збільшені енергія і здатність до позитивних дій об`єктивно будують сильнішу і кращу громаду для всіх її резидентів.

8. Само- і взаємодопомога

Основний зміст діяльності ініціаторів ФЗСЖ у цьому стратегічному напрямі – організація заходів специфічної освіти, виховання і навчання. Такі заходи мають озброїти окремих осіб, групи людей, громади в цілому спеціальними навичками само- і взаємодопомоги, сформувати у них бажання і здатність до цих дій. Досвід деяких вдалих проектів ФЗСЖ відокремлює деякі наступні чинники методології, які доцільно враховувати при впровадженні власних розробок.

Чинник різноманітності методів

Як зазначалося, процес наділення здатністю до само- і взаємодопомоги в умовах українського суспільства потребує комплексу заходів переважно щодо виховання або освіти, чи навчання, а в найкращому випадку поєднання усіх трьох складових. Причому бажано, щоб форми впливу були привабливі, неординарні, відмінні від звичних шкільних стереотипів, що не сприймаються молоддю. Виходячи з цих міркувань, вдалі проекти застосовують різноманітні засоби позитивного впливу. З найбільш дійових, виявляються ті, що пов`язані з довгостроковим перебуванням молоді в одному гурті, стурбованому забезпеченням власного побуту, наприклад, на зразок наметових таборів. У цих молодіжних міні-громадах дуже зручно влаштовувати навчання ЗСЖ в процесі самозабезпечення діяльності табору. Перевагі цієї форми літнього відпочинку починають розуміти комерційні структури - зараз створюються спеціалізовані туристичні агенції, що пропонують послуги подібного виду, але найбільш кваліфіковано це впроваджують соціальні служби для молоді і деякі дитячі клуби, спілки тощо. Проблема ініціювання поширення молодіжних таборів полягає не тільки в розбудові їх кількості, а перш за всеу методичній якості програм здоров`я і кваліфікації кадрів. Природно, кожен табір має свої програми, аби діти не тільки відпочивали, проте спеціальні програми само- і взаємодопомоги у сфері ЗСЖ це зовсім інша річ. Цікавий досвід в цьому напрямі має скаутський рух, деякі інші молодіжні осередки. Але, щодо цього потрібна мережа молодіжних центрів із спеціальними програмами. Є місцевий досвід використання майже покинутих профспілкових таборів і занедбаних будинків відпочинку, санаторіїв для створення молодіжних центрів. Спроби ініціювання таких заходів можуть дати несподіваний результат стосовно напряму само- і взаємодопомоги, наприклад створення робочих місць для дітей, молоді при ремонті чи обслуговуванні об`єктів. Різноманітність методів і форм роботи по цьому стратегічному напряму ФЗСЖ майже безмежна. Так, одна з районних соціальних служб Києва, ініціюючи волонтерський рух запросила до співробітництва “проблемних” дітей, яким у школі не приділяли належної уваги. Ці діти-волонтери проявили себе в роботі з дітьми-інвалідами, відчули смак самореалізації. У цій службі відмовились від масових форм роботи з тих причин, що складно встановити особистий психологічний контакт з дітьми, коли вони знаходяться у великій аудиторії. Використовують “спілкування на рівних” - збирають невелику групу дітей, дають певний блок інформації. Згодом у своєму середовищі (на вулиці, у школі, в сім’ї) діти самі починають обговорювати отриману інформацію, намагаються відповісти на запитання, і коли не в змозі переконливо це зробити, звертаються за роз`ясненнями до працівників служби, волонтерів. Ті навчають навичкам поглиблення знань, допомагають у пошуках інформації.

Або такий приклад самодопомоги, що запровадили у Тернополі. Колектив школи №19, стурбований станом здоров`я своїх учнів використав методики міжнародного проекту “Європейська мережа шкіл здоров`я”, розробленого протягом останнього десятиріччя. Проект передбачає оздоровлення школярів безпосередньо під час навчання у веселих, привабливих формах: з абеткою вивчають основи правильного дихання, з фізикою, хімією і біологією - властивості лікарських рослин і їх вплив на організм тощо. Зараз цей приклад запозичили 24 школи України, і влітку цього року провели тижневий похід у Карпати - жили у наметовому таборі, робили гірські сходження, куховарили на вогнищі, збирали лікарські трави і вживали їх. Рішенням Ради Європи та Єврокомісії з охорони здоров`я тернопільській школі-ініціатору виданий міжнародний сертифікат учасника проекту. Слід додати, що у Тернополі з 1999 р. в усіх школах вводиться третій урок фізкультури, де хлопці грають у футбол, а дівчата займаються шейпінгом і аеробікою.

Чинник методичної перестороги

Застосування різноманітних методів надання навичок само- і взаємодопомоги доцільно узгоджувати не тільки з відомими педагогічними прийомами, а й з міркувань здорового глузду. Мається на увазі, що ідеологію само- і взаємодопомоги охоче використовують різноманітні об`єднання і організації політичного, ідеологічного, релігійного спрямування. Наприклад, залучаючи до партнерства (у разі доцільності) деякі з релігійних організацій, особливо нетрадиційних конфесій, треба уважно пильнувати за змістом і спрямуванням впливу, методами його організації. Не є новиною, що переважна більшість “нових релігій” може використовувати методи впливу, що завдають психічної шкоди нестійкій свідомості.

Чинник власної участі

Однією з найсуттєвіших умов успіху стратегії само- і взаємодопомоги є умова якнайширшого використання чиннику власної участі представників тих соціальних категорій і вікових груп населення, на які спрямована діяльність. Організація впливу за принципом “самі для себе” (наприклад, молодь працює для молоді, інваліди для інвалідів) викликає більшу довіру і зацікавленість аудиторії. Так, соціальні працівники, які безпосередньо працюють у молодіжному середовищі, впевнені, що розвивати ідеї ЗСЖ, пояснювати його доцільність мають перш за все однолітки, така ж молодь. У найбільш успішних проектах діє правило “Робити не для молоді, а разом з молоддю”, залучаючи до ФЗСЖ молодих людей, котрі безпосередньо самі зазнали будь-яких проблем. Ініціаторам ФЗСЖ доцільно шукати серед молоді тих, хто вже зробив свій вибір щодо ЗСЖ, залучати їх до співпраці. Ще одна перевага надання ініціативи молоді “збудники” спілкування на теми ЗСЖ треба створювати саме в молодіжному середовищі, а не впроваджувати це ззовні. Наприклад, волонтери роблять корисну справу вже самим фактом спілкування на теми ЗСЖ, тому що інформація поширюється далі, захоплює більшу аудиторію. Це важливо і тому, що, як вважають фахівці, зараз є велика кількість молоді, для якої чи не єдиним і найбільш авторитетним джерелом інформації є найближче молодіжне оточення. Наступна перевага - зручність і відвертість спілкування. Наприклад, викладання проблематики сексу в курсі валеології може створювати незручності для педагогів і підлітків, а обговорення тих самих проблем з добре обізнаним однолітком дає неабияку корисну інформацію.

Використання вищевикладених основних стратегій ФЗСЖ і урахування розподілених за ними деяких узагальнених чинників можуть бути певними передумовами успіху при впровадженні власних проектів формування ЗСЖ в українському суспільстві.


8.3.
Зарубіжні проекти


Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що більш перспективний і економічно вигідний для суспільства шлях по збереженню здоров`я пов`язаний з широким впровадженням профілактичних технологій. Визначальними чинниками формування та зміцнення здоров`я, попередження захворювань є умови та спосіб життя
- більш ніж на 50%.

За рубежем проекти ФЗСЖ ініціює, як правило, одна (або декілька разом) з нижченаведених організацій:

недержавні організації (з проблем молоді, дітей, інвалідів, літніх людей, з місцевих проблем культурного, мистецького, етнографічного спрямування, благодійні, притулки для літніх, центри денної дитячої опіки тощо);

державні (муніципальні) організації (центри відвернення кризових сітуацій, служби місцевого комунального господарства, зайнятості і професійного навчання, правоохоронні, підтримки місцевого бізнесу, соціального захисту різних контингентів, культурні, освітні заклади тощо);

бізнес-структури (кредитні спілки, банки, компанії з обслуговування, будівництва, благоустрою тощо);

релігійні організації (церкви різних конфесій, релігійні громади і об`єднання).

Ініціатива таких організацій підтримується, керується і координується в різних країнах за різними моделями. Наприклад, у Канаді (Міністерство охорони здоров`я провінції Саскачеван) є посади фахівців, які відповідають за ФЗСЖ. Вони постійно аналізують дані звітів лікарень, поліцейських осередків, соціальних служб, місцевих засобів масової інформації. За даними аналізу вони визначають факт існування і вагомість конкретної, нагальної на цей час у даній місцевості проблеми, що має вплив на здоров`я населення. Далі створюються тимчасові робочі групи з фахівців різного профілю, що обізнані з даної проблематики, опрацьовується та впроваджується в життя план заходів щодо подолання данної проблеми, ведеться пошук партнерів із числа цих організацій. За іншою моделлю самі організації ініціюють проекти ФЗСЖ, а державні служби консультують, координують діяльність, підтримують ресурсами.

Нижче стисло анотовані деякі найбільш типові проекти, що працюють у містах та провінціях Канади:

· П`ятдесят п`ять громадських організацій утворили коаліцію, щоб використати 600 молодих людей для розбудови міста. Молоді люди залучаються з метою реалізації проектів, що впроваджуються поблизу їхніх домівок. Наприклад, побудова зацементованого баскетбольного майданчику біля церкви, реконструкція будинків, реставрація розпису стін, виготовлення ляльок для параду, організація “токсичного обстеження” екологічно небезпечних околиць міста та просвіти мешканців з проблем здоров`я.

· У центрі попередження кризових ситуацій молодь і дорослі наділені однаковими обов`язками. Молоді люди входять до складу ради директорів, надають консультації з проблем захворювання на СНІД, обслуговують 24-годинну “гарячу лінію”. Результатом роботи такого проекту є оволодіння молоддю інформацією щодо проблем ВІЛ/СНІДу, самоствердження через надання допомоги іншим.

· Персонал та менеджери-резиденти у своїх заходах щодо розв`язання житлових проблем добирають молодих людей для участі у 6-місячній програмі придатності до лідерства. По завершенні такого підготовчого курсу молоді люди одержують дипломи лідерів. Вони зможуть, наприклад, організовувати позашкільні та суботні вечірні програми для інших молодих людей даної місцевості.

· Близько 60 молодіжних лідерів проходять курс підготовки до реалізації навчальної програми для молодших дітей. Ця навчальна програма має на меті розвинути в дітях почуття власної гідності завдяки нетрадиційним урокам, і у такий спосіб відвернути їх від злочинної діяльності, участі у вуличних бандах та споживання наркотиків.

· Молоді люди створили клуб лідерів у своїй місцевості. Члени клубу ухвалили власну конституцію і самі планують діяльність свого клубу. Робота такого клубу надає молодій людині можлівість відчути почуття впевненості в собі, в своїх силах, набути організаторських навичок.

· У більшості громад існують різні культурні організації, що опікуються специфічною етнічною спадщиною своєї місцевості. Ці організації завжди охоче залучають до своєї діяльності молодь, адже саме молодь мусить взяти на себе відповідальність за збереження етнічної спадщини для майбутніх генерацій.

· Група молоді об`єднала півтори сотні молодих людей для відновлення невеличкого парку. Головна мета їхньої праці - відновити занедбаний громадський центр у парку, щоб зробити його придатним для подальшого використання, а крім того, молоді люди планують розпочати у цьому місці деяку діяльність з бізнесу. Працівники поліції допомагають молоді винайти кошти і виправити відповідні документи.

· Молоді люди, які працюють у громадському центрі, виконують роботу, спрямовану на потреби громади: один виконує обов`язки історика громади, другий працює з адміністрацією парку, організовуючи спортивні команди і турніри. Молоді люди придбали у свою власність порожню ділянку землі й перетворили її на дитячий скверик. Вони прикрасили стіну церкви, з боку парку величезним розписом і реконструювали церковний підвал, щоб відкрити там молодіжний центр. А також прибирають і прикрашають територію, на якій люди живуть, саджають кущі та квіти, доглядають їх.

· Департамент поліції створив консультативну молодіжну комісію, щоб ознайомитися з поглядами молоді на проблеми поліції, змінити сприйняття молоді дорослими і надати молодим змогу стати лідерами громади. Департамент спонсує також проект спілкування між ровесниками та заміські поїздки з ночівлею, які їх організовує молодь.

· Група молоді започаткувала ініціативу "Безпека на вулицях”, щоб запобігти участі своїх ровесників у вуличних бандах. У партнерстві з поліцією ця група організує форуми для громади, влаштовує так, щоб їхні центри були відкриті для відвідувачів щоп`ятниці від 9 годин вечора до 1 години ночі, спонсує форуми молоді, розвиває взаємини зі школами, ремонтує приміщення для родин із низькими прибутками.

· Молоді люди утворюють антикримінальний патруль у своєму кварталі. Вони наглядають за майданчиками для гри, розбороняють бійки, у разі потреби закликають втрутитися дорослих, опікуються місцевими мешканцями похилого віку. Ці молоді люди також контактують із іншими молодіжними групами, заохочуючи їх до подібних заходів. Крім того, молоді люди беруть участь у щорічній конференції, яку організує управління окружного шерифа, влаштовують семінари, де обмінюються досвідом роботи, яку вони виконують задля блага своїх громад.

· Коаліція у складі батьків, учителів, школярів комунального коледжу та корпорації комунального розвитку спонсує навчальну програму у трьох ремісничих училищах, щоб поєднати там традиційне навчання з практичними економічними заходами. Учні порядкують у кредитній спілці, у крамничці навчальних матеріалів та у закладах студентського харчування.

· Учні 5 і 6 класів беруть участь у новаторській навчальній програмі, що передбачає екскурсії по навколишніх кварталах із метою обстежити стан будівель та ознайомитися з процесом комунального планування. Згодом школярі організовують власні екскурсії, під час яких збирають інформацію про свою громаду. Коли муніціпальна влада їхнього міста виступила з пропозицією знести стару будівлю і побудувати там стоянку автомобілів, 90 школярів прийшли до мерії з матеріалом про історичне значення будівлі для їхньої громади.

· Громадська організація готує з учнів середньої школи добровільних учителів для школярів 6-8 класів. Крім того, ці молоді люди створили клуб лідерства для обговорення проблем, що стосуються їхньої громади, там вони приймають резолюції, які потім зачитують на Молодіжній асамблеї штату. На зборах місцевої молоді учні середньої школи провели навчальний семінар для інших дітей, які бажають опрацьовувати проекти для успішного переходу молодших учнів середньої школи у старші класи.

· Молодь збудувала власну кав`ярню. Місце для будівництва надала організація місцевих бой-скаутів, і сама ж таки молодь знайшла всі ресурси, необхідні для будівництва. Місцеві бізнесмени постачали деревину та інші матеріали, молодь зверталася з проханням допомогти порадою до місцевих професійних спілок та підрядчиків.

· Молодь сприяє економічному розвитку своїх громад, облаштовуючи житлові будинки. Вони одержували платню і заробляли шкільний кредит. Промислова рада, утворена з представників місцевих бізнесів, надавала сировину, а також допомагала молоді консультаціями та професійним навачанням, організовувала для неї екскурсії. Чимало молодих людей у кінцевому підсумку розпочали власну справу або найнялися на працю до представників місцевих бізнесів.

· Дім обслуговування потреб громади знайшов для молоді інтернатури у місцевих інституціях і налагодив навчальні відносини з роботодавцями. Молоді люди працювали за плату протягом 10 годин на тиждень. Така співпраця надає молоді більше можливостей професійного становлення. Учні середньої школи працюють учителями й вихователями менших дітей, що беруть участь у післяшкільній програмі, яку здійснює Дім обслуговування потреб громади.

· Молоді люди організували спілку молодих та дорослих для лобіювання в муніципальній раді наміру профінансувати програми молодіжної зайнятості. Студенти беруть участь у молодіжній підприємницькій програмі, вони виготовляють теніски, кашкети та шкарпетки, які продають членам громади, самі розмножують малюнки й таким чином за літній період заробляють гроші. Молодь також бере участь у літній програмі комунального центру, навчається різних ремесел, що дають змогу розпочати власну справу. Вони виготовляють і продають календарі, знімають відеофільми з метою зібрати кошти і розпочати власний бізнес.

· Організації, що опікуються незаможними, знедоленими, інвалідами, наркоманами, хворими, охоче залучають молодь. Завдяки своїм енергії та ентузіазму, молоді люди часто можуть бути в особливій пригоді, коли йдеться про налагодження контактів з наймаргіналізованішими членами суспільства. Лідери громади завжди мають це на увазі і запрошують молодь взяти участь у заходах щодо залучення маргіналів до активнішого життя.

· Діти, які залишаються самі вдома, можуть зателефонувати громадянам похилого віку, що передбачено програмою "Бабусю відгукнися”. А деякі жінки та чоловіки з притулку для літніх беруть до себе дітей із сусіднього центру денної дитячої опіки. Цьому партнерству сприяє департамент старості. Навесні щосуботи люди похилого віку зустрічаються з молоддю, беручи спільну участь в іграх, різних видах діяльності, написанні віршів. Опубліковано книжечку під назвою "Квіти й холодний бетон”, де надруковано поезії багатьох учасників таких зустрічей. 18-річний керівник організував менших дітей у комітети, що беруть на себе обов`язок поліпшувати життя людям, які мешкають у багатоквартирних будинках. Вони доглядають літніх жителів, замальовують забруднені всілякими написами стіни.

· У молодіжному центрі громади молоді люди проводять час, а згодом створили групи для реалізації своїх творчих задумів, відвідують школи, де організовують тематичні театралізовані вистави і обговорення проблем, про які в них йдеться. У деяких містах створені молодіжні ради, вони обстоюють програми для молоді й консультують муніципальну раду з молодіжних проблем. Наприклад, одна комісія складається з 11 членів віком від 13 до 17 років. Молодь звітує безпосередньо перед муніципальною радою та мером.

· Молоді люди прилучаються до діяльності місцевого притулку для молоді, готуючи там деякі страви. Згодом вони зняли для притулку рекламний відеофільм. Вони пишуть сценарій, знімають фільм і налагоджують контакти з місцевою телефонною компанією, щоб тиражувати і розповсюдити його. Молодь забезпечила 45 дітей (з місцевих центрів опіки та безпритульних) навчальною програмою, яка передбачає заняття двічі на тиждень, проектами вивчення різних ремесел та програмою відпочинку.

В інших країнах у навчальних планах шкіл передбачені навчальні курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії – це "Навчання ЗСЖ", у Фінляндії "Формування навичок ЗСЖ", Австралії "Навчання раціональному використанню дозвілля". Щорічно близько 18 мільйонів дітей і підлітків США беруть участь у програмі "Тестування і нагородження", яку ініціює координаційна рада з фізкультури при Президентові країни. Медаль Президента за відповідальне ставлення до свого здоров`я отримують близько 700 тисяч школярів, які виконали відповідні нормативи після тривалих занять фізичними вправами.

У американських містах шкільні спортивні споруди завантажені заняттями з дітьми з ранку до вечора, а ввечері займаються їхні батьки, інші дорослі. Під час уікенду популярні спільні сімейні заняття. Навіть у невеличких містечках, де є 1-2 школи (школи у містечках можуть бути досить великі - понад 1000 школярів), ці споруди вражають розмірами і якістю - інколи це масштаби спорткомплексів обласних центрів України.

Ще одним, цікавим аспектом формування здорового способу життя за кордоном є різноманітність методів надання інформації. Наприклад, деякі молодіжні телесеріали ненав`язливо інформують про поширені життєві перебіги подій, інколи досить несприятливі для здоров`я (секс, наркотики, алкоголь, тютюн, психологічні конфлікти спілкування в сім`ї, в іншому оточенні, на роботі, під час навчання, відпочинку). Моделі поведінки героїв фільмів демонструють можливі шляхи виходу з різних ситуацій і їх позитивні і негативні наслідки для здоров`я. Фактично, у прихованій формі подається інформація про ризики і переваги різних поведінкових моделей. Звичайно, художньо-естетична цінність серіалів досить дискусійна, але сам принцип подачі інформації заслуговує на увагу. До того ж, неважко передбачити, що молодь, скоріше, буде дивитися саме такі серіали, ніж традиційні щотижневі телепередачі з проблем здоровя.

Цікава практика ФЗСЖ у ближньому зарубіжжі. Так, у Росії діє "Школа здоров`я" Г.С. Шаталової, де навчаються за методикою системи природного оздоровлення. Ця система грунтується на науковій розробці комплексної підтримки духовного, психічного та фізичного здоров`я людини. Одним з практичних напрямів такої роботи є проведення 2-тижневої "Школи здоров`я", що проходить щорічно у Криму. 1998 року в м. Алушта ця Школа зібрала учасників віком від 20 до 70 років. Серед них були як практично здорові люди, так і ті, від кого традиційна медицина відмовилася. В різних містах Росії близько 10 років діють Школи здоров`я послідовників Г.С.Шаталової.

У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім`ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.

Діяльність клубу "Babilon" у м.Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста (за згодою Міністерства освіти) про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільнити своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. Щопятниці проходить своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів.

Постійна необхідність підвищення продуктивності праці змусила підприємців економічно розвинутих країн звернутися до проблем профілактичного оздоровлення робітників. У такі оздоровчі програми включають виробничу гімнастику, заняття фізичною культурою, нормалізацію ваги, раціональне харчування, відмову від паління та алкоголю, профілактику стресів тощо. Ці заходи виявилися досить ефективними, і зміцнення здоров`я стало розглядатися керівниками фірм і підприємств як складова виробництва, а інвестиції в здоров`я вважатися надзвичайно вигідною справою.


Література

До збірки