Гігієнічна оцінка комплексу факторів, діючих на сучасних виробництвах в легкій промисловості

Гігієнічна оцінка комплексу факторів, діючих на сучасних виробництвах в легкій промисловості
Гвозденко Л.А., Назаренко В.І., Мартиросова В.Г., Чебанова О.В., Коваль Л.М., Мельник Л.В.
Інститут медицини праці АМН України /м.Київ/, РСЭС Подільского р-ну м. Киева, РСЭС Солом’яньського р-ну м. Києва

Легка промисловість є однією з ведучих галузей народного господарства в Україні, що включає підприємства швейної, текстильної, шкіряно-взуттєвої та хутряної підгалузей. Після технічної модернізації фабрик в 90-х роках, були широко впроваджені конвейерні лінії ведучих закордонних фірм (Франція, ФРН, Іспанія, Італія), що сприяло підвищенню напруженості праці та насиченню виробничих приміщень джерелами ЕМП промислової частоти (електромотори, кабелі живлення, електричні нагрівачі, електропраски, інше) потужністю від 0,3 до 1 кВт і більше. Основний контингент працюючих (по даним за 2001 рік) складають жінки: у швейному - 86,35%, текстильному - 72,0%, шкіряно-взуттєвому - 66,5% і хутряному виробництвах - 62,1%. Проведення санітарно-гігієнічних досліджень з метою оптимізації умов праці на даних виробництвах має певну актуальність на тлі погіршення демографічної ситуації в Україні.

На робочих місцях швачок, різників і настильників тканин, обробників ворсу, апретурників, термообробників, прасувальників у сучасному швейному і трикотажному виробництвах, незважаючи на його модернізацію, має місце вплив комплексу несприятливих факторів: підвищеної температури ( до 29 С), високої відносної вологості повітря ( до 95%), фіксованої або вимушеної пози, великої кількості (до 41000-44000) за зміну дрібних стереотипних рухів пальців і кистей рук при виготовленні виробів, нахилів корпуса (110-290 за зміну), напруженої праці (тривалість зосередження - 81-91 % до тривалості зміни). Згідно з Гігієнічною класифікацією праці, в переважній кількості випадків, умови і характер праці на даних робочих місцях відносяться до шкідливих (1 ступінь ІІІ класу умов і характеру праці), що не відповідають гігієнічним нормативам (несприятливий мікроклімат, незручна поза, напруженість праці ). Потрібно також зауважити, що специфіка організації даних робочих місць обумовлює локальну (в зоні до 1 м від джерела) дію електромагнітних полів, які у поєднанні з побутовим “навантаженням” (електротранспорт, електроприлади, електромережи, т.п.) утворюють певний додатковий вплив на здоров’я працюючих. Аналогічна картина характерна і для шкіряно-галантерейного та хутряного виробництв.

Основними джерелами електричних і магнітних полів діапазону промислової частоти і радіочастотного діапазону (2-400 кГц) у сучасному швейному виробництві є електродвигуни швейних машин і стрічкових пилок (потужністю 500-880 Вт), що нагрівають елементи термопресів і прасок (800-1200 Вт), система місцевого люмінесцентного освітлення.

По щільності потоку електромагнітної індукції в низькочастотному діапазоні (5-2000 Гц) робочі місця у швейному, трикотажному і шкіргалантерейному виробництві можливо поділити на чотири умовних групи – до 0,25мкТл ( контролери продукції, обробники ворсу, апретурники), від 0,25 до 0,5мкТл (настильники тканини, термообробники ) від 0,5 до 1,5мкТл (різники автоматизованого розкрою, швачки на нумерації, вязальники, оператори механічного пресу, закрійники), більше 1,5мкТл (різники тканин на стрічкових пилках, швачки з пошиття, різники тканини на стрічкових пилках ).

Шкідливі умови праці суттєво впливають на стан здоровя працюючих, що знаходить своє відображення не тільки в стані професійної захворюваності, а також в стані ЗТВП. Аналіз показників та структура захворюваності з тимчасовою непрацездатністю (ЗТВП) на обстежених підприємствах (м. Київ) галузей легкої промисловості дозволили встановити, що в структурі захворюваності значна питома вага належить таким нозологічним формам, як хвороби органів дихання, системи кровообігу, кістково-мязової та нервової систем. Серед хвороб кістково-мязової системи значними є показники остеохондрозу та остеохондріту. Основну кількість хвороб нервової системи становлять вегето-судинна (ВСД) та нейро-циркуляторна дистонія (НЦД). Додатково реєструються хвороби жіночих тазових органів та інші хвороби, в тому складі жіночих статевих органів, що може відображати специфічну дію вимушеної пози (сидяча робота), напруженості праці і ЕМП промислової частоти, яке може розглядатися як фактор-промотор комплекс впливу інших шкідливих чинників довкілля (

J.E. Moulder

,1999,2001). Незважаючи на технічне переоснащення і впровадження новітніх технологій, умови праці не відповідають вимогам санітарних норм. Певна зміна питомої ваги окремих несприятливих факторів виробничого середовища не внесла суттєвого покращення в умови праці в цій галузі виробництва.

До збірки