Зміст
Розділ I. ЗМІ як особливий чинник впливу на Формування способу життя особистості

Розглядаючи засоби масової інформації (ЗМІ) як особливий чинник впливу на формування способу життя молоді, треба зазначити, що безпосереднім об`єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації. ЗМІ мають чималі можливості впливати на спосіб життя та здоров`я особистості як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків такого стилю життя.

ЗМІ – один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Можна зазначити два аспекти такого впливу. По-перше, ЗМІ істотно сприяють засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо. По-друге, ЗМІ фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти різних категорій населення. При цьому користувачі ЗМІ здобувають досить різнобічні, суперечливі, несистематизовані знання, відомості з різних питань суспільного та політичного життя.

Вивчаючи поняття: “засоби масової інформації”, “засоби масової комунікації”, “преса”, “друковані засоби масової інформації”, можна сказати, що в них є багато спільного. До засобів масової інформації відноситься кіно, радіо, телебачення, періодичні друковані видання, реклама, мода, дизайн та ін. Преса – загальна назва періодичного друку, тобто газет і журналів. "Масова комунікація" (англ. – mass media) –систематичне поширення інформації за допомогою технічних засобів (через пресу, радіо, телебачення, кіно, звуко- і відеозапис) з метою утвердження духовних цінностей даного суспільства і здійснення ідеологічних, політичних, економічних та організаційних впливів на позицію, думки і поведінку людей.

Засоби масової інформації – технічні засоби (друковані видання, радіо, телебачення, кіно, комп`ютерні мережі тощо), за допомогою яких розповсюджуються різні види інформації щодо знань, духовних цінностей, моральних та правових норм і т.д., на кількісно великі і досить поширені у межах аудиторії людей різного віку та соціального стану.

З раннього дитинства людина опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її через безліч каналів, і на основі її обробки формує свою поведінку. ЗМІ створюють своєрідний інформаційний світ, в якому людина, зокрема молода людина, виробляє певний світогляд щодо життя, способу життя, стилю життя, типів поведінки тощо, хоча, як зазначалося, інформація ЗМІ має, здебільшого, несистематизований, а часом і суперечливий характер.

Засоби масової інформації відображають умови життя людей, системи їхніх спільних зв’язків і залежностей у макро- і мікромасштабі. Засоби масової інформації виконують два, на перший погляд, протилежних завдання: фіксують і розвивають інтереси як особистості, так і суспільства. Політологічний, соціальний та психологічний аспекти феномена “засобів масової інформації” важко відокремити. Існує абсолютний взаємозв’язок соціальних і психологічних підходів заради спільної поставленої мети. За допомогою технічних засобів відбувається розповсюдження повідомлень, інформації, що містять певні ідеї для подальшого формування (або впливу на формування) установок, оцінок, думок та поведінки людей. Нерідко в такому випадку засоби масової інформації виконують не стільки інформаційні та культурологічні, скільки ідеологічні функції.

ЗМІ відіграють особливу роль у формуванні здорового способу життя. Щоб з`ясувати роль засобів масової інформації у формуванні ЗСЖ слід розглянути складові цього процесу. Спосіб життя – поняття комплексне, тому і вивчати його потрібно за багатьма аспектами.

1.1. Чинники ризику здоровя дітей та молоді, що обумовлені способом життя

Вивчаючи спосіб життя дітей та молоді, дослідницька група визначила вісім факторів ризику, що притаманні молодіжному середовищу і які характеризують спосіб життя як здоровий чи ризикований. Дані національного соціологічного дослідження "Спосіб життя молоді України", проведеного УІСД у жовтні 1999 р. у межах українсько-канадського проекту "Молодь за здоров`я", дозволяють розглядати ці фактори ризику здоров`я молоді не тільки теоретично, а й підтвердити їх значущість емпіричним шляхом.

1. Надмірна вага - перевищення нормативних показників ваги відповідно зросту та віку.

2. Наявність хронічних захворювань. Цей показник розраховувався за самовизначенням респондентів, тобто, чи вважають вони самі, що у них є хронічне захворювання.

3. Небезпечний секс. Цей показник використовувався тілько для молоді старшої 15 років, і визначався як факт наявності сексуальних контактів без використання контрацептивних засобів.

4. Знижена фізична активність розраховувалась як показник відсутності регулярних фізичних занять у сумісному контексті перегляду телепередач або работи на комп’ютері більше ніж __ годин на тиждень.

5. Психологічний дискомфорт. У даному випадку за показник психологічного дискомфорту прийнято постійні конфлікти з батьками, викладачами, друзями.

6. Паління. В дослідженні респондент вважається як такий, що палить, коли він випалює щоденно більше однієї сигарети.

7. Вживання алкогольних напоїв. До групи тих, хто вживає алкогольні напої, включені молоді люди, котрі вживають будь-який алкогольний напій (пиво, вино, міцні напої) більше 4 -х разів на місяць, тобто щонеділі.

8. Вживання наркотиків. Цю групу ризику становлять респонденти, які вживали наркотики більше 3 разів на протягом життя, не враховуючи тих, хто пройшов етап експерементального вживання наркотиків.

На діаграмі 1 наведено розподіл питомої ваги різних факторів ризику для здоров’я у віковій групі від 10 до 22 років.


Діаграма 1
Розподіл питомої ваги різних факторів ризику для здоров’я в групі молоді від 10 до 22 років



Безумовно, для кожної з вікових груп молоді такі фактори ризику мають різне значення. Так, у віці 10-16 років найвищим ризиком є відсутність фізичної активності. А в 16 років крім відсутності фізичної активності додається ще й паління.

Друге місце за поширеністю у групі 10-13-річних посідають хронічні захворювання, у групі 14-16-річнихпаління, 18-22-річних – фактор вживання алкоголю. На діаграмі 2 об’єднано показники розподілу всіх наведених факторів ризику за віковими групами.


Діаграма 2
Показники зміни різних факторів ризику за віковими

категоріями молоді (% по кажній віковій групі)


Рівень наявності факторів ризиків відрізняється не тільки за віковими групами, але й за статтю. На діаграмі 3 наведено відповідні результати за розподілом кількості факторів ризику для здоров’я за віковими групами та статю молоді.

Діаграма 3
Розподіл кількості факторів ризику для здоров’я

за віковими групами та статю молоді


Фактори ризику окремого індивіда формуються не лише за рахунок яких-небудь його індивідуальних якостей. Всі молоді люди схильні до сприйняття як до позитивного, так і негативного впливу свого оточення. Наявність стимулюючих факторів появи ризиків здоров`я призводить до збільшення (вище за середній показник) прояву таких факторів ризику, як вживання алкоголю, наркотиків тощо. Водночас посилення захисних факторів проти ризиків здоров`я гальмують розвиток таких шкідливих звичок.

На формування способу життя молодої людини впливають, як мінімум, шість сфер життєдіяльності: індивідуальний стан, сім`я, ровесники, школа або колектив, де вона працює, товариство та суспільство в цілому. У кожній з цих сфер життєдіяльності залежно від умов формуються як стимулюючі, так і захисні чинники. Слід зауважити, що всі означені сфери знаходяться в інтерактивних стосунках з індивідом. Точну природу зв`язків між наявністю факторів ризику для здоров`я в індивіда із стимулюючими та захисними факторами проти появи ризиків здоров`я у різних сферах життєдіяльності остаточно ще не визначено, проте теоретичні та емпіричні дані засвідчують, що сам факт наявності цих зв`язків.


Схема 1
Стимулюючі та захисні фактори виникнення

ризиків здоров`я молоді

Індивідуальні стимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здоров`я

Стимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здоров`я, що пов`язані із суспільством

Стимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здоров`я у сімейному оточенні

Стимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здоров`я у громадіСтимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здоров`я, що пов`язані зі школоюСтимулючі та захисні фактори виникнення ризиків здо-ров`я серед ровесників

1.3. Реальний вплив засобів масової інформації на спосіб життя молоді

Як засіб досить активного впливу на стиль життя, ЗМІ використовуються на багатьох рівнях організації аудиторії. Ми визначили чотири рівні, які вважаємо за доцільне обговорити їх детальніше:

1) індивідуальний;

2) груповий;

3) організаційний;

4) суспільний.

Індивідуальний та груповий рівні включають сім`ю та ровесників, організаційний рівень – школу, місце роботи.

Індивідуальний рівень

Метою впливу ЗМІ на індивідуальний рівень в аспекті формування здорового способу життя є:

· усвідомлення;

· знання;

· самодієвість;

· вміння – щоб змінити поведінку людини.

Ми обговорюємо наслідки індивідуального рівня свідомо, щоб зрозуміти силу впливу мас-медіа, хоча рідко трапляється, щоб один з цих наслідків розглядався окремо. Більше того, наприклад, усвідомлення, знання, ставлення і поведінка поєднуються в узгодженому теоретично обгрунтованому зусиллі, щоб досягнути зміни.

Усвідомлення проблеми здоров`я є найбільш вагомим наслідком на індивідуальному рівні, однак воно недостатньо оформлене як самостійна концепція здоров`я. Люди можуть по-різному усвідомлювати проблеми, що стосуються здоров`я, та їх вирішення, скажімо, вони можуть усвідомлювати проблеми, пов`язані зі здоров`ям інших, але не усвідомлювати своїх власних. Більше того, усвідомлення може відбуватися у зв'язку з певними діями. Наприклад, виявлено, що більшість людей, котрі палять, усвідомлюють, що паління спричиняє захворювання на рак, набагато менше усвідомлюють, що серцево-судинні захворювання пов'язані із палянням, і ще менше знають про програми, спрямовані на допомогу людям, щоб кинути палити палити. Здатність генерувати усвідомлення великою кількістю людей певної проблеми вважається однією з переваг мас-медіа, хоча, на жаль, іноді втручання мас-медіа є не зовсім вдалими у цьому відношенні.

Знання. Ще однією важливою функцією мас-медіа є передача простої інформації великій кількості людей. Оволодіння знаннями є вагомим результатом, оскільки це веде до створення бажаного ставлення і стає необхідною умовою для подальшого формування у людини здорової поведінки. Обидві ці умови є доцільними за певних обставин. Моделі повідомлення – переконання доводять, що зміни у ставленні людини до чогось залежать від набутих знань. Знання, одначе, не є єдиним джерелом, є різні когітивні та емоційні компоненти, що ведуть до знання, і різні методи навчання можуть диференційовано вести до наступної зміни. Крім того, тип інформації, що подається, і ситуація, за якої ця інформація подається, впливають на те, як люди її засвоюють і як вони її застосовують. Знання можуть впливати на ставлення і поведінку людей, які цікавляться проблемою здоров`я, але можуть ніяк не впливати на тих, хто не зацікавлений в цьому. Підсумовуючи, слід зазначити, що рівень знань, потреби аудиторії в інформації і залучення аудиторії до створення і засвоєння її є важливим у процесі формування знань.

Ставлення. Через слабке загальне співвідношення між ставленням і поведінкою, багато хто вважає, що ставлення можуть відігравати важливу роль у зміні поведінки. Хоча відомо, що деяке ставлення може бути неістотним для зміни у поведінці людини. Наприклад, навіть при наявності позитивного ставлення до контрацептивів, підлітки можуть не використовувати їх, якщо вони дорогі, якщо клініки недоступні, якщо лікування не є конфіденційним. Ставлення людини до здоров`я може впливати як на пошук інформації про здоров`я, так і на поведінку, спрямовану на здоров`я. Однак поведінково-специфічне ставлення більше визначає поведінку, ніж загальне ставлення до здоров`я.

Не має сумніву в тому, що ЗМІ можуть ефективно змінювати ставлення людини до здоров`я, особливо коли вплив супроводжуєься особистими інструкціями. Зміна ставлення людей до ЗМІ може бути результатом вивчення завдяки ЗМІ різних загроз здоров`ю, що може призвести до відповідних змін у поведінці. Ставлення можна також вивчати шляхом спостереження за медіа-зображеннями, і нові рівні ставлення будуть прийняті, якщо їхні характерні ознаки матимуть перевагу над попередніми. Хоча активність позитивного ставлення може бути недостатньою, щоб змінювати поведінку, долаючи перепони здоровим діям, проте вони є гнучкими і поступово можуть сприяти зміні поведінки в цілому.

Самодієвість (віра людини у здатність змінювати свою поведінку) є важливим чинником у виборі й підтримці здорової поведінки. У даному випадку ЗМІ можуть використовуватися, щоб стимулювати розвиток самодієвості кількома шляхами, що зокрема містять: моделювання інтересу до поведінки, навчання вмінням, необхідним для прийняття здорової поведінки, заохочення простої тимчасової поведінки, такої, як пробна поведінка, і зменшення дисфункціонального пробудження, що асоціюється з прийняттям здорової поведінки. На жаль, самодієвість недостатньо використовується як проміжна мета зміни поведінки.

Вміння. Успішне сприйняття багатьох форм бажаної поведінки стосовно здоров`я потребує складного пакету пізнавальних, соціальних і поведінкових умінь. Наприклад, зміна дієти вимагає пізнавальних вмінь, щоб визначати їжу чи інгридієнти, які не слід вживати, соціальних вмінь, щоб спиратися тиску сім`ї, щоб їсти нездорову їжу, і поведінкових вмінь, що спонукають до приготування здорової їжі. Соціальна навчальна теорія має чималий досвід у пропагуванні тренування певних вмінь у процесі зміни поведінки. Хоча таке оволодіння вміннями відбувається на міжособистістному рівні, у клінічній чи навчальній обстановці, дослідження в цій галузі довели, що складними вміннями можна також оволодівати завдяки медіа-зображення.

Поведінка. Зміна поведінки є наслідком кінцевого інтересу (на індивідуальному рівні) і результатом довготривалих попередніх змін. Теорія соціального навчання пропонує використовувати моделювання, формування вмінь, активне залучення аудиторії до активних дій і безперервність зворотного ефекту і його поширення, щоб забезпечити довготривалу зміну в поведінці людини. Зміна поведінки стає більше схожою на проміжний період, який живиться поведінкою минулого. Міра впливу мас-медіа на те, щоб допомогти позбутися поведінки минулого, є досить обмеженою (наприклад, безперервний зворотний зв’язок і активне залучення до навчального процесу). Однак творче застосування мас-медіа було успішно розроблено, що дозволяє впливати на інші поведінкові антецеденти.

Здатність впливати на формування здорового способу поведінки визначається такими чинниками:

– розумінням того, як змінити поведінку;

розумінням того, як втілити відомі принципи поведінки у медіа-кампанії;

– обмеженим застосуванням і розумінням втручання на вищому рівні організації аудиторії.

У спробі поєднати проміжний і кінцевий результати досягнутої мети, мас-медіа можуть виконувати декілька ролей: роль виховного чинника, доповнення, підтримки і роль пропагандиста. Обрані ролі мають грунтуватися на доброму знанні аудиторії і конкретних цілях втручання.

Рівень групи

Прямий вплив на стан здоров'я індивідів має їхня взаємодія у межах групи. Вважається, що одним з механізмів впливу є заохочення до здорового способу життя, наприклад, у сім'ї або групі ровесників.

Важливою функцією ЗМІ може бути сприяння змінам у поведінці спілкуання в межах соціальних груп. Кількість і види цих взаємодій можуть бути важливими цілями на рівні групи. ЗМІ намагаються залучати членів сім'ї, друзів, співробітників та інших до загальних дискусій з проблем здоров'я.

Зміни у поведінці спілкування можуть, у свою чергу, впливати на індивідуальну поведінку. Можливість втручання на рівні групи ще в цілому не вивчено, але більшість теорій поведінки визнають роль соціальних впливів. Зрозуміло, що сприяння стану здоров'я і вироблення відповідної поведінки є принаймі частково функцією соціальних груп, до яких вони належать.

Рівень організації

Поширеною стратегією у теорії й практиці є вироблення програм, спрямованих на поліпшення здоров’я, в організаціях. Об'єктами впливу можна використовувати робочі місця, школи, супермаркети та інші торгові точки роздрібної торгівлі. Застосовуючи виховний чинник у пропагуванні здорового способу життя, можна:

а) досягти формування певних цільових груп;

б) використовувавти вплив мас-медіа у специфічних соціальних контекстах;

в) використовуючи наявні ресурси організацій, поширювати їхні зусилля (наприклад, соціальну підтримку, навчальний досвід, умови);

г) впливати на організаційну структуру, щоб забезпечити зміну поведінки людини на індивідуальному рівні;

д) здійснювати вплив на організації як на здорові моделі, корисні для інших суспільних інституцій.

Пропагування ЗСЖ в організаціях часто здійснюється шляхом використання низькопробних друкованих видань, таких, як пам’ятні записки, інформаційні бюлетені і брошури. Вони розраховані на певні групи і пристосовані до певного контексту ( наприклад, брошура із вправами, які слід використовувати за партою) і часто супроводяться особистими взаємодіями спеціалістів, як формальними (на лекції, в аудиторії, на демонстрації), так і неформальними (коли обговорюється інформаційний бюлетень з лідером ідеї). Мас-медіа, зазвичай менше всього використовуються для того, щоб викликати організаційні зміни, проте вони можуть заохочувати організації популяризувати програми, спрямовані на пропагування здорового способу життя. Вони приділяють особливу увагу цим втручанням, які є проявом серйозних зв’язків громадськості зі спільнотою в цілому. Втручання спрямовують і визначають індивідуальну зміну особистості.

Середовище інформації визначається як сума комунікативних каналів, що передають інформацію членам і клієнтам організації. Усі мас-медіа, засоби спрямовані на певну групу, а міжособистісне спілкування створює середовище інформації. Середовище інформації у межах організації є важливим індикатором позитивного впливу організації на людей. Інформація про здоров’я у межах середовища організації неоднаково впливає на організацію та індивіда. Ці впливи можна легко охарактеризувати як спроможність:

а) ставити проблеми здоров’я на порядок денний організації;

б) інформувати індивідів у межах даного середовища;

в) стимулювати дискусії і зміни зразків (стандартів);

г) викликати зміну індивідуальної поведінки.

Наявність можливості є другою категорією індикаторів організаційного рівня. Залежно від типу організації, відповідні можливості можуть передбачати фізичну активність, споживання здорової їжі, проходження рентгену та відкривати простір для інших видів діяльності спільноти у сфері здоров’я. Як і середовище інформації, наявність можливості є чітким показником того, наскільки організація виконує зобов’язання щодо реалізації програми здоров’я.

Види діяльності. До третього класу індикаторів можна віднести види діяльності, що стосуються здоров’я, в тому числі заняття, демонстрації, діяльність у групах, групи підтримки. І кількість, і тип діяльності слід враховувати, щоб краще розуміти позитивний вплив організації.

Ресурси. Ще одним класом індикаторів є відповідні ресурси: бюджет і персонал. Додатковий критерій – компетентність персоналу на місцях.

Дієвість колективу. Важливим індикатором організаційного рівня є дієвість колективу, тобто віра групи у свою спроможність успішно вирішувати проблеми. Чим більше члени групи чи організації будуть відчувати, що ситуація їм підконтрольна, тим активніше вони зможуть об’єднати зусилля для дієвості колективу.

Лінії поведінки. Індикатори лінії поведінки стимулюють поведінку людини (наприклад, через тренування), сприяють зміні у поведінці (етикетки на продуктах), підсилюють поведінку (високі страхові премії), регулюють поведінку (заборона паління) і витісняють поведінку (наприклад, забезпечення чистого середовища). Кількість, тип і якість ліній поведінки важливі як для здоров’я організації, так і для здоровя індивіда.

Індикатори змінюються відповідно до того, наскільки активно на них впливають мас-медіа. Наприклад, на середовище інформації безпосередньо і досить сильно впливає кількість і тип мас-медіа, доступні для членів організації. ЗМІ опосередковано можуть впливати на лінію поведінки (наприклад, члени колективу, прочитавши про здорову лінію поведінки, можуть пропагувати зміни у межах їхньої організації) або лідери організації, побачивши, прочитавши чи почувши про певні лінії поведінки, стосовно поліпшення здоров’я індивіда, можуть вимагати їхньої реалізації. Особи у межах організації, які змінили стиль життя, у змозі поширювати інформацію про ЗСЖ серед інших і пропагувати змiни.

Рівень суспільства

Індикатори здоров’я суспільного рівня передбачають структурні й фізичні змінні, такі, як фізичне середовище, закони і державна політика, інформаційні канали. Важливими індикаторами здоров’я суспільного рівня є психологічні зміни у поведінці загалу, що складаються з колективних цінностей, норм, ставлення і думок членів суспільства. Більшість індикаторів суспільного рівня пристосовані до таких суспільних підрозділів, як спільнота, регіони, держава і нації в цілому.

Середовище суспільної інформації значно впливає на колективний досвід. Наприклад, мас-медіа визначають, що ми думаємо про суспільство. Через процес відбору вони визначають, які проблеми є важливими, а які не важливими. Відповідно до того, яку увагу мас-медіа приділяють тим чи іншим проблемам, увага до проблеми попередження хвороби і пропагування здорового способу життя може бути або завищеною або надто низькою. Більше того, досвід підтверджує, що в основному громадськість сприймає проблему адекватно до того, як вона подається в ЗМІ.

Кампанії мас-медіа є сильним засобом впливу на діюче середовище інформації. На жаль, моделювання нездорової поведінки і реклама "нездорових" продуктів є загальною практикою у наших ЗМІ. Впровадження нової поведінки та інші засоби антиреклами можуть бути високоефективними у плані підготовки аудиторії протистояти небажаним впливам.

Середовище інформації спричиняє також зміни на соціальному, організаційному, груповому та індивідуальному рівнях. Наприклад, негативні реакції у відповідь на заборону палити на робочому місці не спостерігалися, тому що ще задовго до її впровадження медіа-репортажі підготували людей до змін, що сталися.

Громадська думка. Незаперечним є той факт, що громадська думка відіграє важливу роль у реалізації й підтримці державної політики, у розподілі суспільних ресурсів. При цьому мас-медіа активніші щодо формування самої громадської думки.

Державна політика. Закони, політика і розподіл суспільних ресурсів на всіх рівнях управління можуть суттєво впливати на здоров`я громади. Так, скажімо, прикладами урядового регулювання в даному аспекті є політика щодо використання ременів безпеки в автомобілях або фінансування на дослідження і освіту з проблем СНІДу. Крім того уряд може регулювати і дії організацій. Мас-медіа підтримують урядові позиції і культивують політику прийняття їхніх регулювань громадськістю.

Соціальні норми. Соціальні норми є важливим чинником у пропагуванні ЗСЖ. Вплив мас-медіа є доступним для сприйняття особистістю і для нормативної поведінки у соціальній системі. Індивідуальне сприйняття соціальних норм під впливом мас-медіа може бути настільки сильним, наскільки вдало подаються одні нормативні стосунки і поведінка та виключає інші. За таких умов на поведінку людини впливають лише узагальнені і вивірені мас-медіа соціальні норми. На суспільному рівні нормативна поведінка випливає принаймі частково з норм поведінки, які постійно висвітлюють ЗМІ.

Зворотний зв`язок завдяки посередництву мас-медіа щодо соціальних норм може бути важливою передумовою для розробки стратегії втручання на суспільному рівні. Наприклад, зменшення споживання електрики. Внаслідок зворотного зв`язку на рівні групи стосовно зменшення використання електроенергії зменшилось від 10 до 35%. Телевізійний "зворотний зв`язок" було використано, щоб зменшити використання бензину від 25 до 40%.

Фізичне середовище спільноти і суспільства можуть бути відображенням їхнього ставлення до здоров`я. До індикаторів середовища відносять: доступність сфери охорони здоров`я, сприятливість середовища, в якому ми живемо, працюємо. Впливи мас-медіа на ці фізичні середовища ще не досить розкриті, хоча зміни в них можуть суттєво впливати на здоров`я людей (наприклад, наявність здорових продуктів у супермаркетах). Хоча сьогодні мало що відомо про вплив мас-медіа на індикатори здоров`я на суспільному рівні, проте можна говорити про зв`язок між мас-медіа та іншими індикаторами суспільного рівня. Можливості впливу мас-медіа на індикатори здоров`я на суспільному рівні є досить значними, але, на жаль, досліджень, що дали б змогу поєднати деякі показники здоров`я на суспільному рівні з індивідуальною поведінкою людини ще недостатньо.

Таким чином, можна стверджувати, що ЗМІ спроможні впливати на здоров`я людей на різних рівнях організації аудиторії. Проте, медіа це лише один сет стратегії втручання. ЗМІ можуть впливати на всіх рівнях організації, оскільки зростає розуміння суспільством і урядовими структурами держави щодо значущості використання мас-медіа чимдалі зростає, а відтак поширюється розуміння людської поведінки у соціальних системах.


Зміст

[Home] [Перелік сторінок]

© Проект "Молодь за здоров'я - Україна-Канада"

ЦІР ІГМЕ АМН України 2001