Лабораторію створено у 1977 р. на базі Лабораторії з вивчення генетичних наслідків денатурації навколишнього середовища під керівництвом проф. Антипенка Є.М.
Правонаступницею наукового підрозділу стала Лабораторія популяційної генетики (1992 р.), яку очолила проф. Тимченко О.І.
Згодом лабораторія отримувала назви генетичного моніторингу та генетичної епідеміології, спадково обумовлених захворювань.
З 2016 року лабораторію очолює Омельченко Еліна Михайлівна
Тел. (044) 292-14-46, e-mail: elomelchenko@ukr.net
Основні напрямки наукової діяльності
Науково-дослідна робота базується на наступних уявленнях: здоров’я населення обумовлене генетичним складом людських популяцій і середовищем проживання; генетичний поліморфізм та ступінь гетерозиготності можуть визначати рівень чутливості до дії чинників навколишнього середовища; забруднення довкілля впливає на інтенсивність мутаційного процесу.
Найвагоміші досягнення лабораторії
Досліджувались механізми цитогенетичної дії одного із генетично значущих чинників довкілля – неіонізуючої радіації.
Проведені дослідження дозволили отримати нові факти, які розширюють знання щодо:
- значення генетичної структури популяції для здоров’я населення,
- епідеміології спадкових, вроджених і мультифакторних захворювань,
- первинної профілактики вродженої патології,
- чинників ризику виникнення і механізмів розвитку порушень генетичних структур;
- методів профілактики цитогенетичних пошкоджень при спонтанному та індукованому мутагенезі.
Фахівці лабораторії координували розробку Національного плану дій з гігієни довкілля (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2000 р. №1556); брали участь у підготовці законопроектів для профільних комітетів Верховної Ради та проектів Постанов Кабінету Міністрів України. Ними створена і передана до МОЗ України Концепція розвитку медико-генетичної допомоги населенню.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |