ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ"

РІШЕННЯ

КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»
Детальніше >
Детальніше >
Основні результати НДР, що завершені в 2017 р.


Фундаментальні дослідження

У 2017 році в Інституті була завершена одна фундаментальна науково-дослідна робота «Наукове обґрунтування принципів динамічного спостереження за формуванням здоров’я дитячого населення з використанням інформаційних технологій».

Проведено аналіз стану здоров’я дитячого населення на підставі просторової, часової та вікової його характеристик з використання прямих, непрямих, комплексних та інтегральних показників; визначено прогностичні тенденції зміни захворюваності дітей.

Встановлено негативну тенденцію зростання захворюваності дітей дошкільного віку за 42-річний період, особливо виражену в мікрорайонах біля автомагістралей міста.

Встановлено зростання хворобами органів дихання, запальними хворобами ока, хворобами алергійної природи та інфекційними хворобами. Виявлено різновекторну спрямованість вікової зміни прямих та непрямих показників здоров’я дітей.

Розроблено автоматизовану методику виявлення потенційно небезпечних складових інтегральної оцінки стану здоров’я дітей, доведено доцільність конструювання індексів за авторською методикою з урахуванням спрямованості дії вихідних показників.

Розраховано ризик для здоров’я дітей, пов’язаний з впливом чинників способу життя та екологічними умовами з встановленням меж їх негативного впливу.

Науково обґрунтовані підходи до динамічного спостереження за станом та детермінантами здоров’я, спрямовані на удосконалення засад медико-профілактичного забезпечення дитячого населення.

Результати дослідження використовуватимуться як методологічна основа моніторингу рівня та формування здоров’я дітей в системі громадського здоров’я.


Прикладні наукові дослідження

В результаті досліджень, завершених в рамках НДР «Наукове обґрунтування критеріальної значущості прискорених методів оцінки безпеки для здоров’я дитячих виробів» з’ясовано особливості контролю за безпекою іграшок, текстильних та трикотажних виробів в державі та за кордоном.

Встановлено: фактична тривалість контакту дітей з іграшками в залежності від віку, умов виховання вдома або у дошкільному закладі; тривалість безпосереднього контакту зі шкірою кожного шару одягу впродовж доби в залежності від віку дітей; залежність інтегрального індексу токсичності від відсотка вкладення волокон різного походження.

Вперше використано ризикометричний підхід для створення інтегральної оцінки безпеки одягу в залежності від площі, тривалості безпосереднього контакту зі шкірою, вікових особливостей дитини.

Розроблено індекс безпеки та гігієнічна класифікація текстильних та трикотажних виробів.

Доведено залежність токсичності від кількісного вмісту хімічних сполук та рівнів їх міграції. Затверджено зміни до Державних санітарних норм і правил. Обґрунтовано методичні підходи до визначення індексу токсичності для одягу та засобів догляду за дітьми.

Розроблено методичні рекомендації щодо прискореного методу оцінки безпеки товарів, продукції (виробів) для дітей.

В результаті виконання НДР «Обґрунтування принципів і критеріїв гігієнічної оцінки засобів нормалізації внутрішнього середовища житлових приміщень» виявлено достовірні (Р < 0,05) відмінності показників особистісної тривожності при наявності захворювань залежно від проживання в умовах задовільного чи незадовільного природного освітлення та інсоляції житла.

Встановлено, що функціонування спліт-систем призводить до нерівномірного розподілу температури повітря в приміщенні.

Доведено, що внутрішні блоки побутових кондиціонерів та вентиляційні системи з рекуперацією порушують акустичний стан житлових приміщень та викликають негативну суб’єктивну оцінку мешканців.

Науково обґрунтовано використання мінімальної чи стандартної ерітемної дози за перший нормований двогодинний відрізок часу після сходу сонця для коригування тривалості інсоляції житлового приміщення в інші інтервали світлового дня.

Надано оцінку рівнів контамінації плісеневими грибами повітря закритих приміщень.

Граничним рівнем вмісту спор мікроскопічних грибів в повітрі закритих приміщень рекомендовано прийняти рівень контамінації нижче 200 КУО/м3.

Встановлена ефективність зволожувача повітря «холодного» типу «Іон» та знезаражувача – очисника повітря «ТІОН «А 310» щодо деконтамінації від мікробного забруднення повітря закритих приміщень.

В результаті завершення НДР «Гігієнічна оцінка поєднаної дії магнітного поля промислової частоти (50 Гц) та канцерогенних речовин (нітрозамінів)» вперше дана санітарно–гігієнічна характеристика умов при яких населення потрапляє під вплив поєднаної дії магнітного поля промислової частоти та нітрозамінів, встановлені основні джерела цих чинників, методи їх визначення у навколишньому середовищі.

Показано, що магнітне поле (50-60 Гц) та нітрозаміни відносяться до канцерогенно-небезпечних чинників навколишнього середовища і характеризуються імунодеприсивним характером пошкодження імунної системи, загальнотоксичним впливом на організм людини та піддослідних тварин.

Доведено, що ці чинники стабільно присутні у навколишньому середовищі, а інтенсивність забруднення ними постійно зростає. Таким чином людина в умовах населених місць знаходиться під одночасним впливом магнітного поля (50 Гц) і нітрозамінів. Останні синтезуються екзогенно та ендогенно за рахунок їх попередників (нітрати, нітрити, лікарські препарати, сполуки азоту-діоксина, тощо).

Результати досліджень показали, що зазначені чинники довкілля впливають на функціональний стан нервової системи, периферичної системи крові, на біологічні та імунологічні показники людини та піддослідних тварин.

Дослідження НДР «Вивчити мікроелементне забезпечення та розповсюдженість патологічних станів різної етіології у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій» встановлено, що показники загальної захворюваності та за окремими патологічними станами дитячого населення Іванківського та Поліського районів Київської обл. перевищують відповідні загальнообласні дані. Розповсюдженість патологічних станів серед дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, які мешкають на території Іванківського та Поліського районів, є значно вищою порівняно з загальнообласними даними.

Визначено, неоднорідність вмісту йоду в продуктах харчування місцевого виробництва та північних областей, невідповідність захворюваності на йоддефіцитну патологію рівню нестачі йоду, наявність на території України районів з незвично високим вмістом даного мікроелемента в навколишньому середовищі (зокрема, Тарутинський район Одеської обл.).

Встановлено, що споживання звичайних харчових продуктів не в змозі задовольнити потребу населення в йоді, тому фахівцями Інституту спільно з технологами Національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) розроблено рецептури харчових продуктів за рахунок збагачення морськими водоростями та альгінатом натрію, що дозволить ввести в харчування дітей різноманітні дефіцитні нутрієнти та речовини з радіозахисними властивостями.

Отримані результати можуть бути використані для лікувально-профілактичних заходів та забезпечити населення продуктами оздоровчого харчування підвищеної біологічної цінності.

В ході виконання науково-дослідної роботи «Епідеміологічна характеристика основних нозологій, зареєстрованих в системі генетичного моніторингу» доведено профілактичну ефективність та необхідність постійного спостереження за вродженою та спадковою патологією.

Розроблено фахівцями інституту госпітальний та регіональний реєстри вродженої патології, виявленої поза періодом новонародженості, що дозволило проаналізувати структуру та терміни встановлення діагнозів вродженої та спадкової патології, коли це відбувалось поза періодом новонародженості.

Найвищий внесок у показники захворюваності новонароджених вродженою патологією дають вади розвитку системи кровообігу (5,46 ‰), вади розвитку та деформації кістково-м'язової системи (5,34 ‰). Найрідше виявляються вроджені вади розвитку органів дихання (0,19 ‰).

Структура вродженої патології в госпітальному реєстрі пацієнтів з вперше встановленим поза періодом новонародженості діагнозом в 2010-2016 рр. вказує на переважання ВВР з групи «Інші ВВР», (30,85±1,50) %, ВВР кістково-м’язової системи – (26,97±1,44 %), хромосомні аномалії - (14,48±1,14) %. Середній вік встановлення діагнозу в пацієнтів за класами захворювань свідчить про недостатню ефективність системи скринінгу фенілкетонутії (ФКУ) та гіпотиреозу.

Основними факторами ризику виникнення вроджених вад, самовільних викиднів І-го триместру вагітності та непліддя залишаються постійне проживання на радіоактивно забрудненій території, контакт з профшкідливостями, шкідливі звички, хронічні екстрагенітальні та інфекційні захворювання та ендокринні порушення подружжя.

Сегрегаційна компонента серед випадків репродуктивних невдач (вроджені вади розвитку, самовільні викидні, безплідність) коливається в середньому близько 3 %. При цьому сегрегаційний вантаж у контрольному реєстрі склав 0,53 %.

Карта реєстрації та макет бази даних впроваджені при створенні госпітального на базі Національної дитячої лікарні «ОХМАТДИТ» та регіональних на базі Житомирського обласного перинатального центру та Київського обласного центру охорони здоров‘я матері та дитини реєстрів.

Започатковано київський обласний регіональний реєстр вродженої патології, виявленої поза періодом новонародженості.

Завершено науково-дослідну роботу «Дослідити залежність між фізико-хімічними та санітарно-гігієнічними параметрами домінантних одорантів для препаратів побутового призначення і косметично-парфумерних засобів та розробити методи їх санітарно-хімічного контролю в повітрі населених місць» в процесі виконання якої було розроблено нову прогнозну модель теоретичного нормування хімічних чинників в повітрі населених місць (ОБРВ) за підходами «структура-активність».

Розроблено орієнтовно-безпечний рівень впливу (ОБРВ) терпеноїдів в повітрі населених місць. Запропоновано новий принцип методики вимірювання масової концентрації хімічних чинників в повітрі, який ґрунтується на твердофазній адсорбції та безперервній динамічній мікроекстракції.

Розроблено аналітичний метод визначення терпеноїдів в повітрі населених місць.

Впровадження результатів наукової роботи дозволить проводити оперативний контроль за екологічним станом повітря населених місць в зоні розташування підприємств побутової хімії та косметично-парфумерних засобів, житлових, громадських приміщеннях та приймати відповідні адміністративно-управлінські рішення з метою його нормалізації.

В результаті виконання комплексної НДР «Вдосконалення наукових підходів до гігієнічної оцінки діяльності теплоенергетичних об'єктів» проведено інструментальні дослідження щодо оцінок впливу Трипільської ТЕС та її золовідвалу на забруднення атмосферного повітря, ґрунту та ґрунтових вод.

Встановлено наднормативне забруднення довкілля (ґрунту; атмосферного повітря (пилом (у т.ч. ЗЧ10 та ЗЧ2,5), озоном та бенз(а)піреном); ґрунтових вод (на територіях прилеглих до золовідвалу ТЕС).

Встановлено, що ТЕО, які працюють на твердому паливі є постійним джерелом забруднення довкілля наночастками, які поширюються на значні відстані (8 км і більше).

Проведено оцінку впливу СО2 викидів Трипільської ТЕС на формування локальних рівнів вмісту радіовуглецю в траві, виконано моделювання кількості і просторового розподілу аерозольної компоненти радіоактивних викидів Трипільської ТЕС.

Доведено, що вимірювання вмісту природних радіонуклідів, депонованих на поверхню лісового ґрунту, дозволяє дослідити інтегральні радіоактивні аерозольні викиди ТЕС. Оцінено, що рівні ризику для здоров’я експонованого населення (в зонах впливу Трипільської ТЕС), перевищують допустимий рівень (HQ≥1) при гострих інгаляційних впливах для діоксиду азоту, діоксиду сірки, бенз(а)пірену (HQ =1,2÷8,2); хронічних - для сірки діоксиду (HQ=1,4÷1,8).


Основні результати перехідних НДР

Прикладні наукові дослідження

В ході виконання НДР «Обґрунтування наукових засад реалізації заходів щодо профілактики неінфекційних захворювань в Україні відповідно до цілей сталого розвитку» здійснено аналіз та узагальнення обізнаності студентів щодо поведінкових факторів ризику розвитку НІЗ та проведено вивчення розповсюдженості цих факторів серед студентcької молоді.

Встановлено, що від 80,9 % до 92,2 % із числа опитаних студентів, обізнані щодо конкретних факторів ризику НІЗ, проте обізнаність їхня не призводить до усвідомленості про загрозу для здоров’я цих факторів.

Визначено ступень поширеності поведінкових факторів ризику НІЗ серед студентів. Найбільш поширеним виявилося надмірне споживання цукру та солодких газованих напоїв, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, а також недостатнє споживання свіжих фруктів та овочів і недостатній рівень фізичної активності студентів.

Науково-обгрунтовано необхідність подальшого доопрацювання та удосконалення інформаційних та навчальних програм для молоді і студентів з метою покращення їх обізнаності та усвідомлення небезпеки основних поведінкових факторів ризику розвитку НІЗ з точки зору збереження подальшого здоров’я.

У науково-дослідній роботі «Гігієнічна оцінка впливу летких та нелетких хлорорганічних сполук водопровідної питної води на захворюваність населення та обґрунтування профілактичних заходів» моніторинговими дослідженнями підтверджено постійне забруднення хлорованої питної води окремих міст Кіровоградщини хлороформом та бромдихлорметаном (БДХМ) в концентраціях вищих за ГДК в середньому у 2,6 та 1,2 рази відповідно. Постійна присутність разом з ними у питній воді нелетких ГОК створює додаткове токсичне навантаження на організм споживачів.

Показано, що в Кіровоградській області за останні роки зростає рівень загальної (+12,5 %) та первинної неінфекційної захворюваності (+12,4 %). В їх структурі переважають хвороби системи кровообігу (42,0 %), органів травлення (10,0 %), сечостатевої системи (5,0 %), крові і кровотворних органів (1,0 %).

Встановлено, що сумарний індекс небезпеки при надходженні трьома шляхами летких ХОС питної води до організму для м. Кропивницького становить 1,11 та класифікується як неприйнятний, при якому зростає ймовірність виникнення шкідливих ефектів у людини. Сумарний канцерогенний ризик від хлороформу та БДХМ знаходиться на рівні насторожуючого (17,4х10-5), що вимагає постійного контролю вмісту ТГМ. Споживання питної води з високими концентраціями ХОС, передусім хлороформу, може призвести до ураження критичних органів – печінки, нирок, системи крові, і як наслідок – зростання неінфекційної захворюваності населення.

В рамках НДР «Наукове обґрунтування контрзаходів щодо зменшення доз опромінення населення України від радону у повітрі приміщень громадських та житлових будівель» визначено, що діапазон значень ЕРОА радону-222 у повітрі приміщень досліджених житлових будинків становить від 10 Бк∙м-3 до 470 Бк∙м-3. Середнє арифметичне значення ЕРОА склало 129 Бк∙м-3, середнє геометричне – 80 Бк∙м-3 при стандартному відхиленні 125 Бк∙м-3. Загалом по населеному пункту зафіксовано перевищення гігієнічного нормативу 100 Бкм-3 у 37 % будинків, у тому числі перевищення рівня 200 Бкм-3 – у 30 % випадків та рівня понад 400 Бкм-3 – у 6 % випадків.

Встановлено, що середнє значення ОА радону-222 у ґрунтовому повітрі по населеному пункту склало 20 кБк∙м-3, середні значення питомої активності 226Ra у ґрунті становлять 21 Бк•кг-1 (на поверхні) та 24 Бк•кг-1 (на глибині), що дозволяє досліджені ґрунти вважати низько радононебезпечними.

Розраховано ефективні дози (ЕД) опромінення населення с. Бакумівка та с. Ольшаниця. Середнє значення ЕД опромінення населення с. Бакумівка склало 9,5 мЗв∙рік-1, а с. Ольшаниця  7,7 мЗв•рік-1. Загалом по обох населених пунктах мешканці біля 9 % досліджених осель можуть отримати ЕД опромінення понад 20 мЗв•рік-1, що перевищує ЕД, допустиму для професіоналів категорії А.

Науково обґрунтовано підходи до проведення радонового картування територій на основі аналізу ситуації опромінення радоном у житлових будинках. Упровадження радонових карт територій уможливлює поліпшення інформованості населення з питань щодо радонових ризиків, планування подальших кампаній по радону, забезпечення радонобезпеки нових будівель.

В ході виконання НДР «Обґрунтування наукових засад застосування сучасних дезінфекційних засобів в умовах надзвичайних ситуацій» проаналізовано структуру дозволених до застосування в Україні станом на 01.11.2017 р. 1288 дезінфекційних засобів вітчизняного і зарубіжного виробництва. Визначено кількісний склад та розподіл зареєстрованих в Україні дезінфекційних засобів (дезінфікуючі засоби, інсектициди, репеленти, родентициди) за їх хімічним складом, препаративними формами та заявленою сферою застосування. Визначено вимоги щодо дезінфектантів, які можуть застосовуватись за надзвичайних ситуацій. Проаналізовано властивості сучасних дезінфекційних засобів, що належать до різних груп хімічних сполук, щодо відповідності їх санітарно-гігієнічним та епідеміологічним умовам, що виникають внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій.

За результатами аналізу визначено, що для проведення протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на початковому етапі найбільш придатними є хлорактивні дезінфекційні засоби, які мають виражені бактерицидні, віруліцидні, фунгіцидні, а деякі з них - і спороцидні (щодо збудника сибірки) властивості.

Досліджено специфічну біологічну активність п’яти репелентних та одного родентицидного засобу, які можна рекомендувати до застосування з метою проведення дезінфекційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій.

На першому році виконання НДР «Наукове обґрунтування критеріїв оптимального рівня рухової активності дітей середнього шкільного віку» фахівцями Інституту був адаптований опитувальник «QAPACE, Quantification de L’Active Physique en Altitude Chez le Enfants», який дозволяє характеризувати рівень рухової активності підлітків за такими критеріальними показниками РА: тип, кратність, тривалість, інтенсивність, що дає можливість порівняння з аналогічними показниками інших популяцій підлітків у просторово-часовому аспекті.

Встановлено, що у структурі денної активності міських підлітків малорухлива діяльність займає 70,7 %, легкий рівень РА – 19,4 % , середній - 7,9 % , високий - 2,0 %, що у хвилинах відповідно становить: (643,7 ± 4,1) хв/д, (175,8 ± 2,9) хв/д, (72,3 ± 2,3) хв/д, (18,2 ± 1,6) хв/д. Малорухливий спосіб життя характерний для 72,5 - 80,4 % міських учнів середнього шкільного віку, помірно активний – 13,7 - 23,2 %, високоактивний – 1,4 - 5,9 %. Встановлено, що шанси у дівчат вести малорухливий спосіб життя вище в 2,5 рази, ніж у хлопців (OR= 2,48; ДІ 1,54-3,98; p < 0,001).

Більше 60 хв/д помірної та високої рухової активності має (30,8 ± 2,3) % міських підлітків (45,4 % хлопців та 21,4 % дівчат). Проте лише 17 % підлітків вважають, що їм не вистачає рухової активності.

Фізично активно (пішки або на велосипеді) добираються до школи 57,5 % міських підлітків, в організованих колективах займаються спортом або танцями 48,4 %, у вільний час самостійно займаються спортом або пішими прогулянками біля 80,0 % школярів, активними розвагами у розважальних центрах - 53,7 %, у роботі по дому (прибирання, миття посуду, приготування їжі тощо) приймають участь - 84,1 % підлітків.

Порівняно з даними 2010 року частка міських підлітків, які завжди відвідують уроки фізкультури у школі, зменшилась на 10,1 %. У порівнянні з 2015 роком сучасні школярі в 1,3-1,7 рази витрачають більше часу на перегляд ТБ, комп’ютерні ігри та Інтернет (p < 0,01). Загальна тривалість ЕЧ учнів середнього шкільного віку складає (269,6 ± 11,9) хв/д, що у понад 2 рази перевищує рекомендовані дві години.

В рамках НДР «Обґрунтування гігієнічних принципів планування і забудови населених місць з урахуванням міжнародного досвіду для забезпечення збереження здоров’я населення України» вивчено та проаналізовано чинні національні та міжнародні, європейські документи санітарного та містобудівного законодавства. Обґрунтовано необхідність перегляду національного санітарного законодавства у сфері планування та забудови населених місць та розробку нових національних нормативних документів з елементами імплементації вимог директив ЄС.

Визначено основні гігієнічні підходи до оптимізації унормування санітарно-захисних зон для підприємств та виробництв з урахуванням сучасних екологічних технологій, їх потужності, ефективності природоохоронних заходів для створення безпечних умов життєдіяльності людини.

На підставі вивчення чинного санітарного та міжнародного законодавства розроблено 3 проекти ДСанПіНів: "Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень житлових і громадських споруд та їх територій за показниками інсоляції", "Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, що надають стаціонарну медичну допомогу населенню", "Санітарно-епідеміологічні вимоги до умов проживання в житлових будинках та їх територій", інформаційний лист "Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення сучасних автозаправних станцій" (№ 84-2017).

З метою формування безпечного лікарняного середовища і вивчення ситуації з безпекою пацієнтів у вітчизняних закладах охорони здоров’я, в рамках НДР «Наукове обґрунтування стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я» проведено ретроспективний аналіз діяльності закладів охорони здоров’я в аспекті безпеки пацієнтів, сприйняття персоналом культури безпеки і обгрунтування набору методичних підходів до попередження негативних наслідків медичної діяльності.

Встановлено, зростання стаціонарної смертності у вітчизняних закладах охорони здоров’я більш ніж на 34 тис. щорічно не зважаючи на зростання обсягів фінансування охорони здоров’я і розмірів валового внутрішнього продукту на душу населення.

Виявлено значні відмінності в увазі до безпеки пацієнтів, але близьке за окремими індикаторами сприйняття культури безпеки у різних вітчизняних стаціонарах.

Доказано можливість покращення ситуації з безпекою пацієнтів за лише визнання проблеми і реалізації простих організаційних заходів, які вже перевірені на практиці в інших галузях і країнах.

Інформаційно-патентними дослідженнями встановлено, що всі науково-дослідні роботи виконані на сучасному науковому і методичному рівні, мають як теоретичне, так і практичне значення для охорони здоров’я населення України і відповідають світовим стандартам.

В науково-дослідних роботах фахівці Інституту вирішують поставлені завдання громадського здоров’я, а саме: формування здоров’я дітей; профілактичну необхідність постійного спостереження за вродженою та спадковою патологією виявленої поза періодом новонародженості; безпеки пацієнтів та попередження негативних наслідків медичної діяльності; лікувально-профілактичні заходи населення, щодо оздоровчого харчування підвищеної біологічної цінності.

Впровадження результатів наукових робіт дозволить проводити оперативний контроль за екологічним станом повітря, ґрунту, питної води, радіаційного захисту населення та приймати відповідні адміністративно-управлінські рішення з метою його нормалізації, а також природоохоронні заходи для створення безпечних умов життєдіяльності людини.

Протягом 2017 року нових технологій в інституті не створювалось.

© ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ" 1999-2018