ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ"

26 - 27 КВІТНЯ

ВІДБУЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ «ІСТОРІЯ МЕДИЧНОЇ НАУКИ, ПРАКТИКИ ТА ОСВІТИ»
Детальніше >
Детальніше >
Основні наукові досягнення 2017


Сьогодні проблеми охорони навколишнього середовища є найбільш актуальними не тільки для України, але й для більшості країн світу.

Демографічне навантаження, виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля достатньо швидко ведуть людство до глобальної екологічної катастрофи. Тому проблеми охорони здоров’я населення від негативного впливу чинників довкілля, залишаються пріоритетними напрямками гігієнічної науки.

Крім того, проведення економічних оцінок в сфері управління ризиком, а також здійснення постійного моніторингу реалізації планів в сфері гігієни навколишнього середовища сприяє встановленню зв’язків між людською діяльністю, її впливом на стан довкілля та реакцією суспільства.

Основним напрямком досліджень фахівців Інституту у 2017 році було вивчення та прогноз стану громадського здоров'я населення України у зв'язку із дією факторів довкілля.

У виконанні наукових розробок 2017 р. приймало участь 182 науковця (з них 150 на бюджеті) інституту (серед них 24 – молоді вчені), з них 29 докторів наук, з яких 1 – академік АМНУ, 1 член-кореспондент, 13 професорів, 62 чол. кандидати наук.


Пріоритетні напрямки наукової діяльності Інституту:

- Вивчення процесів формування громадського здоров’я з урахуванням впливу екологічних та соціальних чинників;

- Розробка та вдосконалення законодавчих, нормативно-методичних та організаційно-розпорядних документів щодо збереження і зміцнення здоров’я населення та поліпшення умов життєдіяльності;

- Удосконалення системи спостереження за станом здоров’я населення та факторами, що впливають на його формування;

- Вивчення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків захворюваності та смертності населення за умов впливу шкідливих чинників;

- Вивчення ролі способу життя, учбових, виховних процесів та умов життєдіяльності у формуванні здоров’я дітей;

- Розробка теоретичних та методичних основ визначення шкідливих чинників довкілля (фізичних, хімічних, біологічних) та ризиків для здоров’я від їх дії для вирішення питань управління якістю навколишнього середовища;

- Удосконалення методології гігієнічної оцінки якості продуктів харчування, питної води, лікарських засобів; визначення ефективних методів їх контролю з урахуванням вимог європейського законодавства;

- Наукове обґрунтування методології з визначення небезпеки для здоров’я населення та наступних поколінь соціально-економічних змін у суспільстві, що пов’язані з кризовими екстреними ситуаціями, в тому числі АТО, на окремих територіях;

- Удосконалення засад профілактичної медицини у питаннях сприяння здоров’ю і запобігання розвитку захворювань.

У відповідності до основних напрямків наукової діяльності у 2017 році в Інституті виконувалось 15 НДР, що фінансувались з бюджету. Серед них: 1 - фундаментальні (КПКВ 6561040); 14 – прикладних (КПКВ 6561040); Завершено у 2017 році 8 НДР: 1 фундаментальна, 7 – прикладних. Виконання 7 НДР буде продовжено у 2018 та наступних роках. Загальна вартість наукових досліджень 2017 року становила 10143700 грн. (бюджетне фінансування).

Найважливіші досягнення 2017 року.

Фундаментальні НДР

В рамках комплексної фундаментальної теми проведено аналіз стану здоров’я дитячого населення на підставі просторової, часової та вікової його характеристик з використання прямих, непрямих, комплексних та інтегральних показників; визначено прогностичні тенденції зміни захворюваності дітей. Встановлено негативну тенденцію зростання захворюваності дітей дошкільного віку за 42-річний період, особливо виражену в мікрорайонах біля автомагістралей міста. Виявлено різновекторну спрямованість вікової зміни прямих та непрямих показників здоров’я дітей.

Розроблено автоматизовану методику виявлення потенційно небезпечних складових інтегральної оцінки стану здоров’я дітей, доведено доцільність конструювання індексів за авторською методикою з урахуванням спрямованості дії вихідних показників. Розраховано ризик для здоров’я дітей, пов’язаний з впливом чинників довкілля способу життя та екологічними умовами з встановленням меж їх негативного впливу.

Науково обґрунтовані підходи до динамічного спостереження за станом та детермінантами здоров’я, спрямовані на удосконалення засад медико-профілактичного забезпечення дитячого населення.

Прикладні НДР

Проведено наукове обґрунтування критеріальної значущості прискореного методу оцінки безпеки товарів, продукції (виробів) для дітей з метою удосконалення системи контролю за їх виробництвом та реалізацією. Вперше використано ризикометричний підхід для створення інтегральної оцінки безпеки одягу в залежності від площі, тривалості безпосереднього контакту зі шкірою, вікових особливостей дитини. Розроблені індекс безпеки та гігієнічна класифікація текстильних та трикотажних виробів. Доведена залежність токсичності від кількісного вмісту хімічних сполук та рівнів їх міграції.

Виявлені достовірні відмінності показників особистісної тривожності при наявності захворювань залежно від проживання в умовах задовільного чи незадовільного природного освітлення та інсоляції житла. Встановлено, що функціонування спліт-систем призводить до нерівномірного розподілу температури повітря в приміщенні. Доведено, що внутрішні блоки побутових кондиціонерів та вентиляційні системи з рекуперацією порушують акустичного стану житлових приміщень та викликають негативну суб’єктивну оцінку мешканців.

Вперше дана санітарно–гігієнічна характеристика умов при яких населення потрапляє під вплив поєднаної дії магнітного поля промислової частоти та нітрозамінів, встановлені основні джерела цих чинників, методи їх визначення у навколишньому середовищі. Показано, що магнітне поле (50-60 Гц) та нітрозаміни відносяться до канцерогенно-небезпечних чинників навколишнього середовища і характеризуються імунодеприсивним характером пошкодження імунної системи, загальнотоксичним впливом на організм людини та піддослідних тварин. Доказано, що ці чинники стабільно присутні у навколишньому середовищі, а інтенсивність забруднення ними постійно зростає. Таким чином людина в умовах населених місць знаходиться під одночасним впливом магнітного поля (50 Гц) і нітрозамінів.

Встановлено, що розповсюдженість патологічних станів серед дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, які мешкають на території Іванківського та Поліського районів, є значно вищою порівняно з загальнообласними даними. Визначено, неоднорідність вмісту йоду в продуктах харчування місцевого виробництва та північних областей, невідповідність захворюваності на йоддефіцитну патологію рівню нестачі йоду, наявність на території України районів з незвично високим вмістом даного мікроелемента в навколишньому середовищі (зокрема, Тарутинський район Одеської обл.).

Показано, що основними факторами ризику виникнення вроджених вад, самовільних викиднів І-го триместру вагітності та непліддя залишаються постійне проживання на радіоактивно забрудненій території, контакт з профшкідливостями, шкідливі звички, хронічні екстрагенітальні та інфекційні захворювання, ендокринні порушення подружжя. Найвищий внесок у показники захворюваності новонароджених вродженою патологією дають вади розвитку системи кровообігу (5,46 ‰), вади розвитку та деформації кістково-м'язової системи (5,34 ‰). Найрідше виявляються вроджені вади розвитку органів дихання (0,19 ‰).

Запропоновано нову методику вимірювання масової концентрації хімічних чинників в повітрі, яка ґрунтується на твердофазній адсорбції та безперервній динамічній мікроекстракції. Розроблено аналітичний метод визначення терпеноїдів в повітрі населених місць.

Проведено інструментальні дослідження щодо оцінок впливу Трипільської ТЕС та її золовідвалу на забруднення атмосферного повітря, ґрунту та ґрунтових вод. Встановлено наднормативне забруднення довкілля озоном та бенз(а)піреном). Доказано, що ТЕО, які працюють на твердому паливі є постійним джерелом забруднення довкілля наночастками, які поширюються на значні відстані (8 км і більше). Проведено оцінку впливу СО2 викидів Трипільської ТЕС на формування локальних рівнів вмісту радіовуглецю в траві, виконано моделювання кількості і просторового розподілу аерозольної компоненти радіоактивних викидів Трипільської ТЕС. Оцінено, що рівні ризику для здоров’я експонованого населення (в зонах впливу Трипільської ТЕС), перевищують допустимий рівень.

Науково-обгрунтовано необхідність подальшого доопрацювання та удосконалення інформаційних та навчальних програм для молоді і студентів з метою покращення їх обізнаності та усвідомлення небезпеки основних поведінкових факторів ризику розвитку НІЗ з точки зору збереження подальшого здоров’я.

Моніторинговими дослідженнями підтверджено постійне забруднення хлорованої питної води окремих міст Кіровоградщини хлороформом та бромдихлорметаном (БДХМ) в концентраціях вищих за ГДК. Постійна присутність разом з ними у питній воді нелетких ГОК створює додаткове токсичне навантаження на організм споживачів.

Науково обґрунтовано підходи до проведення радонового картування територій на основі аналізу ситуації опромінення радоном у житлових будинках. Упровадження радонових карт територій уможливлює поліпшення інформованості населення з питань щодо радонових ризиків, планування подальших кампаній по радону, забезпечення радонобезпеки нових будівель.

Визначено вимоги щодо дезінфектантів, які можуть застосовуватись за надзвичайних ситуацій. Проаналізовано властивості сучасних дезінфекційних засобів, що належать до різних груп хімічних сполук, щодо відповідності їх санітарно-гігієнічним та епідеміологічним умовам, що виникають внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій. За результатами аналізу визначено, що для проведення протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на початковому етапі найбільш придатними є хлорактивні дезінфекційні засоби, які мають виражені бактерицидні, віруліцидні, фунгіцидні, а деякі з них - і спороцидні (щодо збудника сибірки) властивості.

Міжнародні та державні нагороди

У 2017 році Почесними грамотами НАМНУ нагороджені:

Прокопов В.О. – завідувач лабораторії, д.мед.н., професор

Осташ О.М. – старший науковий співробітник, к.б.н.

Болохнова Т.В. – наук.співробітник – відзнака МО України, медаль «За сприяння збройним силам України»

Корзун В.Н. – головний науковий співробітник, д.мед.н., професор. Нагрудний знак МО України «Знак пошани»

© ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ" 1999-2018