ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ"

19 - 20 жовтня

КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ (ТРИНАДЦЯТІ МАРЗЄЄВСЬКІ ЧИТАННЯ)
Детальніше >
Детальніше >

Рішення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Дванадцяті марзєєвські читання).




20-21 жовтня 2016 року на базі ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» відбулась науково-практична конференція "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (дванадцяті марзєєвські читання), присвячена 85-й річниці від дня створення Інституту.

У роботі конференції взяли участь представники Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства оборони України, державних органів законодавчої та виконавчої влади України, провідні представники вітчизняної науки та ряду інших держав (Білорусії, Японії, Литви тощо) - всього 285 учасників конференції, у тому числі 100 запрошених.

Під час засідань було заслухано та обговорено 40 доповідей з актуальних питань розвитку системи громадського здоров’я, правових аспектів її розбудови в Україні, підготовки відповідних фахівців. У ході роботи учасники конференції розглянули здоров’яформуючі детермінанти та намітили пріоритетні напрямки розвитку медичної науки для досягнення цілей сталого розвитку XXI століття в контексті громадського здоров’я.

В основних доповідях було визначено пріоритетні напрямки сучасної профілактичної медицини. Це - питання якості питної води та її безпеки для здоров’я населення України, наукового обґрунтування заходів з охорони атмосферного повітря, ґрунту та заходів щодо безпечного поводження з відходами. У повідомленнях доповідачі зупинились на проблемах безпеки факторів навколишнього середовища для здоров’я населення України, обговорили питання гігієни харчування як важливої здоров’язберігаючої складової, питання радіаційного захисту населення тощо.

Ряд наукових доповідей висвітлили нагальні проблеми медичного забезпечення військовослужбовців, створення безпечних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності військових у зоні АТО, удосконалення норм харчування, впровадження стандартів НАТО у Збройних силах України.

Особливу увагу було приділено проблемі збереження здоров’я дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, оцінки їх фізичного розвитку, формування здоров’язберігаючого середовища в дитячих навчальних закладах.

Стурбованість учасників конференції викликали питання біобезпеки, зокрема харчових продуктів, лікарських, косметичних та дезінфікуючих засобів. Доповідачі відмітили недостатність напрацювань з питання біологічної безпеки та біологічного захисту населення, особливо у контексті нових ризиків, притаманних глобалізованому світу, та в контексті оборони і безпеки в Україні.

З огляду на вищезгадані проблеми було чітко окреслено роль профілактичної медицини у збереженні здоров’я населення України шляхом проведення оцінки ризиків для громадського здоров'я; моніторингу стану здоров'я населення, здійснення причинно-наслідкового аналізу щодо впливу факторів навколишнього середовища (повітря, вода, харчування, професійне середовище тощо) на стан здоров'я населення, розроблення пропозицій для політики.

Першочерговим завданням Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5 та частиною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожного громадянина впродовж всього життя та досягнення адекватних стандартів якості життя та благополуччя населення. Україна взяла зобов'язання розвивати співробітництво в галузі охорони здоров'я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров'я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання.

У цьому контексті вкрай нагальною потребою є проведення комплексної реформи системи громадського здоров'я, яка передбачає заходи на рівні держави для запобігання захворювань та збереження здоров'я своїх громадян. Iснуючі поодинокі елементи системи громадського здоров'я ігнорують потреби здорового населення та не можуть відповісти належним чином на зростаючий тягар неінфекційних захворювань.

Зважаючи на важливість цих питань для держави в цілому та визнаючи пріоритет медичної науки в період реформування медичної галузі, робота конференції спрямувала науковців та організаторів охорони громадського здоров’я на пошук шляхів вирішення питань подальшого розвитку профілактичної медицини в сучасних умовах. У зв’язку з цим визначено принципово нові підходи до вирішення питань санітарно-епідемічного благополуччя та зміцнення громадського здоров’я населення. Учасники конференції підкреслили необхідність гармонізації законодавчої і нормативно-правової бази в сфері громадського здоров’я з європейським законодавством для забезпечення впровадження Європейського плану дій з укріплення потенціалу і послуг громадського здоров’я та програми Європейського регіонального бюро ВООЗ «Здоров’я 2020: основи європейської політики на підтримку дій держави та суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя».

Беручи до уваги висловлені думки та пропозиції доповідачів, враховуючи результати обговорення актуальних питань та нагальних завдань, учасники науково-практичної конференції

1. Визнали збереження здоров’я та повноцінного життя громадян одним з найважливіших завдань державних, урядових органів, громадських організацій, дії яких повинні ґрунтуватись на засадах європейської політики «Здоров'я-2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров'я і благополуччя».

2. Продемонстрували одностайну єдність у питаннях першочерговості розробки наукових засад для вирішення актуальних проблем при створенні та розбудові системи громадського здоров'я.

3. Підкреслили провідну роль профілактичної медицини - найправильнішого та найдешевшого шляху для збереження і продовження років здорового життя - та необхідність змінювати й самі підходи до профілактичної роботи, розробляти нові методи, розширювати коло охоплення проблем.

Ґрунтуючись на основних положеннях національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України та виходячи з вищезазначених основних висновків, учасники конференції намітили ряд першочергових завдань, без виконання яких якісна та ефективна розбудова системи громадського здоров’я буде неможливою.

Продемонструвавши переваги наукового управління процесами трансформації системи охорони здоров’я, учасники науко-практичної конференції ПОСТАНОВИЛИ визнати за необхідне:

1. Розробку та вдосконалення вітчизняної бази законодавчих, нормативно-методичних та організаційно-розпорядних документів щодо збереження і зміцнення здоров’я населення, поліпшення умов життєдіяльності та запобігання впливу шкідливих чинників на організм відповідно до «Національного плану заходів з імплементації та реалізації програми Європейського Союзу «Європейська стратегія здоров’я – 2020».

2. Визначення соціальних, екологічних, інформаційних та виробничих факторів ризику для здоров’я та розробку профілактичних засобів.

3. Визначення індивідуальних, сумарних та популяційних показників небезпеки та розробку пропозицій щодо прийняття управлінських рішень щодо її запобігання та усунення.

4. Розробку дієвої системи медико-профілактичної допомоги, необхідної в умовах збройного конфлікту в Україні.

5. Розробку комплексу спільних дій науковців і працівників практичної сфери охорони здоров'я у справі розвитку профілактики захворюваності населення України; обмін досвідом науково-дослідної та практичної роботи у різних галузях гігієнічної науки; удосконалення профілактичної та освітньої роботи для формування навичок здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я народу України.

6. Надати пропозиції до МОЗ України щодо імплементації Міжнародних медико-санітарних правил.

7. Підготувати проект звернення до Верховної Ради та Уряду України щодо нагальної необхідності доопрацювання, оновлення, трансформації розроблених до 1990 року нормативно-методичних документів з профілактики захворюваності, збереження та зміцнення здоров’я населення з внесенням змін і доповнень, враховуючи вимоги європейських стандартів і директив та соціально-економічних умов країни.

8. Удосконалити систему харчування, норми харчування та польових пайків для військових.

9. Звернутись до Міністерства оборони України з проханням сприяти апробації розроблених в ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва» антимікробних засобів (комбіновані препарати: антибіотики та наносрібло, кремневіт та наносрібло, тканини з наносріблом для лікування постраждалих в АТО).

Голова оргкомітету конференції,
академік НАМНУ, професор А.М. Сердюк




free counters






© ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ" 1999-2017