ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ"

РІШЕННЯ

КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»
Детальніше >
Детальніше >
Чи слід очікувати швидких результатів від реформи шкільного харчування ?


Лабораторія профілактики аліментарно-залежних захворювань, ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»
доктор медичних наук, професор М. П. Гуліч


Не викликає сумнівів, що розпочата в Україні реформа шкільного харчування дуже важлива, потрібна, але дуже і дуже складна, оскільки її метою є зміна у дітей шкільного віку харчових звичок і харчової поведінки, які формувалися в родинах протягом багатьох попередніх поколінь і не менше ніж 6-7 років у конкретної дитини. Тому розраховувати на можливість змінити традиції в харчуванні дітей в турборежимі (як у нас прийнято останнім часом) одночасно за календарем 01.01.2022, або за Наказом МОЗ чи Постановою Кабміну і навіть за указом Президента завдання непросте, щоб не сказати неможливе. Тим більше, що ця реформа проходить в дуже несприятливий для застосування широкомасштабних реформ час. І сьогодні вона викликає величезну кількість нарікань з усіх боків. На мій погляд, існують як об'єктивні, так і суб'єктивні причини пробуксування реформи.


Серед об'єктивних причин – реформа відбувається в дуже важких соціально-економічних умовах в Україні та ще й стані пандемії СОVID -19. При непомірно високих цінах на енергоносії та зрослих цінах на продукти харчування, які у перспективі будуть ще збільшуватись, значно зросли ціни на шкільний раціон харчування. А якщо врахувати, що в умовах нескінченних локдаунів багато батьків або втрачають роботу або отримують значно нижчу зарплату, то існують родини які дуже розраховують на хоч би одноразове харчування дитини в школі. Природно, що в таких умовах зростає невдоволення і не завжди воно пов'язане зі зниженням солі та цукру у шкільному харчуванні.

З суб'єктивних причин це, насамперед, слабка підготовка всіх зацікавлених ланок цього серйозного реформаторського процесу та повна відсутність консолідації дій цих ланок (чиновники, місцеві громади, педагоги, медики, практики, вчені, школярі та їхні батьки).

Вказані суб'єктивні причини вже дуже широко обговорювалися та озвучувалися у ЗМІ:

1) Слабка підготовка кадрів кухарів (кухари у шкільних їдальнях не отримали жодних настанов та не пройшли курси підвищення кваліфікації в загально державних масштабах);

2) Непідготовлена матеріально-технічна база. (За даними Кабміну з 14000 шкільних харчоблоків відремонтовано всього 160);

3) Непідготовлені виробники та постачальники продуктів. (Виробники не готові виробляти продукти з без цукру, без солі , або з низьким їх вмістом);


    4) Недосконалість умов тендерних закупівель. (В тендерних закупівлях головним фактором на сьогодні є ціна, а потрібно «ціна при однаковій якості продуктів»);

    5) Відсутність нових професійно розроблених меню;

    6) Відірваність батьків від процесів реформування шкільного харчування;


7) Дуже багато батьків сьогодні ще не готові докладати зусиль для зміни харчових звичок у своїх дітей;


8) І останнє, на мою думку, дуже важливе - це неактивна та недостатня політика інформування з боку:


а) державних органів в інформуванні населення та, особливо батьків, щодо основних положень реформи шкільного харчування;

б) наукової спільноти щодо пропаганди принципів здорового харчування та здорового способу життя.

Все це призвело до нерозуміння та неприйняття суспільством та батьками модернізації шкільного харчування.


Але не лише у нас подібна реформа зіткнулася із реальними проблемами впровадження. Найбільш показовим та близьким до України є досвід Великої Британії, де аналогічні зміни розпочалися з ініціативи британського шеф-кухаря Джеймі Олівера. Так само як і у нас ця ініціатива була підтримана урядом Великої Британії і з 2005 по 2011 рр. проводилася реформа, яка також була піддана критиці і викликала аналогічне обурення з боку батьків. Діти також не сприймали страви з низьким вмістом солі і чай без цукру, відмовлялися їсти в шкільній їдальні і зоставалися голодними. У протест батьки почали демонстративно купувати фаст-фуд та давати його дітям із собою до школи. В результаті кількість дітей, які харчуються у школах, значно скоротилася. В Англії дійшли висновку про поспішність запровадження нових стандартів на продукти харчування до того, як було визначено, чи діти їстимуть нову їжу. Основний висновок, до якого прийшли - харчові звички закладаються в сім'ї, тому школа просто не зможе перевиховати дітей, які не звикли до здорового харчування в сім'ях, поки самі батьки не прийдуть до необхідності здорового харчування.

Спроби модернізації шкільного харчування були і в Латвії. З меню в шкільних їдальнях були виключені булочки, піца та інші продукти зі значним вмістом цукру та солі. Але згодом багато раніше заборонених продуктів поступово поверталися до шкіл. А на початку 2017 року латвійський кабінет міністрів підтримав пропозицію МОЗ про те, щоб дозволити у навчальних закладах продавати розчинну каву, ще раніше до їдальні повернулося молочне морозиво.

Враховуючи невдалий зарубіжний досвід проведення модернізації шкільного харчування, нам необхідно усвідомлювати, що це буде дуже довгий і складний процес. Найбільш важливими в успішному здійсненні реформи шкільного харчування, на мій погляд є:

по-перше, необхідно дуже поступово впроваджувати процес зміни харчових звичок у дітей та втілювати обмеження в використанні солі і цукру. Або поступово зменшувати кількість продуктів з вмістом солі і цукру, або поступово зменшувати їх кількість в продуктах. На мій погляд, це повинно було б здійснюватись протягом, як найменше, 2 років;


по-друге, необхідна кропітка робота з батьками щодо розуміння ними необхідності здорового харчування дітей для збереження їх здоров’я як в дитинстві, так і в подальшому дорослому житті. І саме це дасть можливість сподіватись на підтримку з боку батьків втілення реформи шкільного харчування;

по-третє, необхідна розробка широкого асортименту рецептур страв привабливих для дітей за смаковими особливостями та зовнішнім виглядом, а також розробка на їх основі та впровадження нових меню.


free counters

© ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ" 1999-2022