ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ"

РІШЕННЯ

КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»
Детальніше >
Детальніше >
Оцінювання ядерних та радіаційних загроз національній безпеці в період воєнного стану та обґрунтування заходів з радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту населення, персоналу та військовослужбовців.


    Фахівцями лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» разом з ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» з січня 2023 року виконується НДР «Оцінювання ядерних та радіаційних загроз національній безпеці в період воєнного стану та обґрунтування заходів з радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту населення, персоналу та військовослужбовців».

    Причини ядерних і радіаційних аварій та досвід їх ліквідації досліджуються, запроваджуються заходи з попередження та мінімізації їх наслідків.

    Ядерна зброя створюється виключно в руйнівних цілях. Ядерні випробування та ядерні бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі у 1945 році продемонстрували катастрофічні масштаби наслідків її застосування.

    Можливе також використання промислових і військових ядерних та радіаційних технологій і пристроїв у терористичних цілях.

    Сьогодні, в умовах воєнного стану, реалізація в Україні перелічених руйнівних сценаріїв використання ядерних і радіаційних технологій кожного окремо чи навіть у певних комбінаціях як ніколи ймовірна з тенденцією до підвищення такої ймовірності.

    Разом з тим проведене у 2021 році за участю експертів ВООЗ спільне зовнішнє оцінювання ключових спроможностей України в рамках Міжнародних медико-санітарних правил (2005), і насамперед щодо спроможності до реагування на надзвичайні події, у тому числі пов’язані з радіацією, виявило значні проблеми в цій сфері.

    Великою є ймовірність порушення захисних бар’єрів на інших ядерно- та радіаційно-небезпечних об’єктах з витоком радіоактивних речовин внаслідок бомбових чи ракетно-артилерійських атак. Не виключене й навмисне руйнування ворогом таких об’єктів.

    Підготовка до реагування на можливі радіаційні аварії у період воєнного стану є проблемою, що потребує термінового вирішення.

    Першими кроками на цьому шляху має стати обґрунтування можливих сценаріїв реалізації ядерних і радіаційних загроз національній безпеці (населенню) України в період воєнного стану.

    Сценарний підхід є загальноприйнятим у світовій практиці при плануванні захисних дій на випадок ядерних чи радіаційних надзвичайних ситуацій.

    За результатами досліджень було розглянуто можливі сценарії реалізації ядерних і радіаційних загроз національній безпеці (населенню) України в період воєнного стану за ймовірністю їх виникнення можна розмістити в такому порядку:

    · ядерна чи радіаційна аварія;
    · руйнування ядерної установки (об’єкта, що використовує радіаційні технології) внаслідок потужної бомбової чи ракетно-артилерійської атаки;
    · несанкціоноване вилучення джерела іонізуючого випромінювання з наступним зловмисним використанням чи перехід його у статус «сирітських» джерел;
    · застосування тактичної ядерної зброї;
    · ядерна чи радіаційна аварія внаслідок застосування ядерної зброї.
    Виявлено, що ситуаціям, які склалися під час аварій на підприємстві «Маяк» у Челябінській обл. (1957), на ЧАЕС (1986), на АЕС «Фукусіма-1» (2011), особливо в гостру фазу реагування на них, властиві окремі елементи сценарію потенційної ядерної аварії на АЕС у період воєнного стану.

    У висновках також зазначається, що завчасна підготовка територій, населених пунктів, підприємств, установ, громадян до дій в умовах ядерного, радіаційного інциденту в умовах воєнного стану може врятувати тисячі життів. У аварійних ситуаціях, у тому числі у воєнний період, для досягнення цілі радіологічного захисту третій фундаментальний принцип радіологічного захисту – застосування граничних доз, не підходить, а більш прийнятним є використання референтних рівнів у форматі порогових значень дози для окремих тканин / органів. Надзвичайно гостро стоїть проблема опрацювання референтних рівнів та інших критеріїв прийняття рішень на захисні заходи в умовах ядерного, радіаційного інциденту у період воєнного стану.

    Своєчасні контрзаходи з відвернення доз опромінення населення в гострий період ядерного, радіаційного інциденту в десятки разів більш ефективніші і дешевші, ніж їх реалізація у проміжній та пізній стадіях.

    Найбільш ефективними контрзаходами на ранній стадії ядерного, радіаційного інциденту є укриття, евакуація та прийом стабільного йоду для блокування щитоподібної залози, а також обмеження вживання продуктів харчування місцевого виробництва. У перші 24-72 години після ядерного чи радіаційного інциденту в умовах воєнного стану для організації і проведення захисних заходів будуть використовуватися виключно місцеві сили, засоби і ресурси.

    На основі опрацьованих матеріалів та зроблених висновків підготовлено аналітичні записки: «Аналітична довідка по результатах вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду мінімізації для населення ризиків небезпек використання ядерних і радіаційних технологій у мирних та воєнних цілях» та «Результати ранжування можливих сценаріїв реалізації ядерних і радіаційних загроз населенню в період воєнного стану».

    free counters

© ДУ "ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАМНУ" 1999-2023