Отже, необхідно допомогти дітям залишатись фізично активними як у звичайному житті, так і в такі особливі періоди, як карантин.

Нашими дослідженнями встановлено, що щоденна тривалість загальної рухової активності дітей і підлітків повинна становити не менше 4,5 годин на добу, а на заняття середньої і високої інтенсивності, такі як біг, швидка ходьба, танці, рухливі ігри, їзда на велосипеді, роликах, загальна фізична підготовка, силові вправи та більшість видів спорту – необхідно відводити 50-60 хвилин на добу для хлопців, 40-50 хвилин для дівчат. Або заняття спортом по 1,5 години 4 рази на тиждень для хлопців і 3 рази для дівчат.

Позитивним є сімейна ранкова гімнастика. Якщо дозволяють умови карантину та якість повітря, необхідно гуляти не менше 2 годин на добу на свіжому повітрі.

Хоча б 1 раз на день потрібно займатись фізичною активністю разом з дітьми. Це можуть бути заняття вдома - танці, вправи на розтяжку, силові вправи або на свіжому повітрі - рухливі ігри, прогулянки на велосипеді чи роликах.

Нами встановлено позитивний вплив спільної фізичної активності батьків та дітей на здоров'я дітей: більш високий рівень здоров’я притаманний дітям, які разом з батьками займаються фізичною активністю як на свіжому повітрі так й вдома.

За даними нашого дослідження 66 % батьків хоча б 1 раз на місяць займаються разом із дитиною фізичною активністю на свіжому повітрі (спільні ігри, пішохідні прогулянки тощо). Значно менше уваги приділяють батьки спільній РА вдома – лише 29 % батьків хоча б 1 раз на тиждень займаються фізичними вправами разом з дитиною вдома.

Встановлено, що у фізично активних батьків діти мають вищу тривалість фізичної активності, а спільна фізична активність дітей разом з батьками як вдома, так і на свіжому повітрі сприяє підвищенню рівня здоров’я дітей.

Рухова активність впливає також на суб'єктивні показники здоров'я та благополуччя. Наші дослідження показали, що діти і підлітки, які вважають себе щасливими, займаються в 1,5-2,0 рази довше видами спорту помірної інтенсивності, ніж учні, які відчувають себе менш щасливими.

Втім і діти, і батьки часто не можуть правильно оцінити чи вистачає дитині РА, оскільки не володіють достатньою інформацією щодо оптимальних рівнів РА. За нашими даними лише 17 % дітей та 22 % батьків вважають, що їм не вистачає РА, хоча фактично таких дітей 41 %. Причому батьки і діти оцінюють РА майже однаково. А якщо батьки і діти вважають, що їм достатньо РА, то вони і не будуть збільшувати її.

Шановні батьки! Задля фізичного і психічного здоров’я вашої дитини допоможіть їй залишатись фізично активною у цей особливий період самоізоляції, а також у подальшому житті.